Більше того, за попередніми домовленостями з російською компанією ТВЕЛ, не виключається можливість й експорту продукції заводу в треті країни, в яких експлуатуються ядерні реактори російського типу.

“Ми розраховуємо, що ці процеси дадуть синергію в обох наших галузях. У нас взаємний інтерес. І ми будуємо наші стосунки на тому, аби освоювати ринки третіх країн спільно”, - сказав міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко.

Крім того, урядовці продовжують шукати інвесторів для розробки нафтогазових родовищ. Як повідомили в Мінекології, невдовзі оголосять конкурси на укладення угод про розподіл продукції з чотирьох нафтогазових ділянках. Двох - на суші, і двох - на шельфі.

Тим часом перспектива успішного освоєння Юзівської та Олеської площ компаніями Shell та Chevron відповідно вже викликає сумніви як у вітчизняних, так і іноземних експертів.

Зокрема, як заявив експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень США Едвард Чау, Україна продовжує марнувати свої головні можливості в паливно-енергетичному комплексі. За його словами, у той час як, у питаннях реформування енергетичних ринків світ рухається вперед, Україна за останні роки лише погіршила свої позиції, навіть незважаючи на формальний вихід на ринок великих енергетичних корпорацій.

“Якщо хочете щось отримати, то слід думати не лише про інвестиції та технології, а й про стандарти ведення бізнесу. Необхідно, аби вони справді відповідали міжнародним стандартам. Треба вміти готувати професійні контракти”, - заявив експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень США Едвард Чау.

Занепокоєння американського експерта поділяють і його українські колеги. На їхню думку, наступний рік може стати визначальним для вітчизняної енергетики. Саме тоді очікується підписання договорів про розподіл продукції з тими ж Shell та Chevron.

Утім, за словами фахівців, якщо чиновники не дослухаються до порад у питаннях стандартів ведення бізнесу, жадані угоди можуть і не підписати. До таких висновків їх підштовхує відповідний досвід Польщі.

“Приклад Польщі, яка йде на кілька кроків попереду України в проектах розвитку й розробки проектів зі сланцевого газу, є достатньо показовим. Якщо компанії йдуть з Польщі, то чи зможуть вони ефективно працювати в Україні?”, - каже директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

“Незручно буде, якщо така велика держава, як Україна, працюватиме на рівні якихось відсталих африканських країн. Але, з іншого боку, чекати, що хтось прийде й подарує нам енергетичну незалежність - теж не варто”, - вважає президент Київського енергетичного клубу “Q-club” Олександр Тодійчук.

За словами фахівців, українську енергетику потрібно зробити відкритішою. Натомість наразі вона самоізолювалася, замовчуючи як зовнішні, так і внутрішні проблеми.

Серед них однією з найважливіших експерти називають подорожчання енергоносіїв для населення. За їхніми словами, підняття тарифів неминуче. Тож готувати до нього населення потрібно вже давно.