Під час цієї трагедії загинули всі 118 членів екіпажу, що перебували на судні. Ця подія також стала поворотною у політичному житті Владіміра Путіна й змінила курс Росії на обмеження свободи слова, про що згадав у своєму зверненні Володимир Зеленський. Що відомо про трагедію з "Курськом", як зараз згадують цю трагічну подію – розбирався 24 Канал.

Дивіться також Катастрофа "Титана": як будуть розслідувати аварію субмарини, що плила до "Титаніка"

Журналісти BBC зазначили, що того дня підводний човен "Курськ" проходив навчання з ракетами "Граніт" та практичними торпедами разом з атомним ракетним крейсером "Петро Великий" і авіаносцем "Адмірал Кузнєцов". Спочатку субмарина відстрілялася боєприпасами й готувалася здійснити новий пуск, але під час підготовки торпедної атаки сталася катастрофа.


Російська субмарина "Курськ" / Фото із соцмереж

За даними слідства, об 11 годині 28 хвилин за московським часом в четвертому торпедному апараті "Курська" вибухнула практична торпеда 6576-А. Потім підводний човен різко опустився на глибину 108 метрів, і вже там стався другий вибух, який знищив усю носову частину субмарини.

Також стало відомо, що більшість членів екіпажу у відсіках з першого по третій загинули одразу або протягом лічених хвилин. Ті 23 особи, що вижили, зібралися в дев'ятому відсіку.


Екіпаж судна за лічені дні до відправлення "Курська" / Фото із соцмереж

Серед тих, хто вижив, був і капітан-лейтенант Дмитро Колесников, який помираючи залишив записку. У ній він зізнається в любові дружині, пише про те, що шансів немає, і закликає не впадати у відчай.

Командування ВМФ Росії зволікало з оголошенням тривоги після інциденту з "Курськом". Британські вчені в розмові з The Guardian зазначили, що російські чиновники спочатку скептично поставилися до пошкоджень підводного човна, який вважався "непотоплюваним". Вважалося, що "Курськ", описаний як "Левіафан з майже міфічною репутацією", здатний витримати навіть пряме торпедне попадання.

Пошукова операція почалася о 23 годині 30 хвилин 12 серпня, а близько 3 години 20 хвилин наступного дня субмарину "намацав" на дні ехолотом "Петро Великий". Перший рятувальний корабель прибув на місце аварії о 10 ранку 13 серпня.

Лише за 12 годин після вибухів Північний флот Росії оголосив надзвичайну ситуацію. Росіянам повідомили про аварію 14 серпня.

Росія також вела перемовини з Великою Британією і Норвегією, які запропонували допомогу в порятунку екіпажу. Однак розпочати роботу норвезькі водолази змогли тільки 20 серпня, через вісім днів після аварії.

Вже 21 серпня 2000 року рятувальники змогли відкрити люк цього підводного човна. Живих людей усередині не було.

Перебіг рятувальної операції й поведінка російської влади загалом, зокрема, президента Владіміра Путіна, викликали критику в його країні. Варто зауважити, що він лише 5 місяців очолював Росію, тому "Курськ" для нього став фактично першим серйозним випробуванням на посаді.

Під час катастрофи російський диктатор перебував у відпустці. Він не перервав її одразу після того, як йому доповіли про аварію. Натомість він повернувся із Сочі через п'ять днів після катастрофи.

Надалі, за словами критиків, він не виявляв якихось емоцій у зв'язку із загибеллю 118 осіб. Але найбільше його критикували за слова в інтерв'ю ведучому CNN Ларрі Кінгу.

На питання, що сталося із субмариною "Курськ", Путін відповів, що "вона потонула" і ледь помітно посміхнувся.

Путін відповів на питання щодо субмарини "Курськ" / Відео з ютуб-каналу Сергія Панченка

Кримінальну справу про загибель "Курська" порушила головна військова прокуратура за статтею "Порушення правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту". Розслідування аварії тривало 2 роки.

Генеральний прокурор Володимир Устінов у лютому 2002 року сказав, що під час розслідування виявили серйозні порушення з боку командування Північного флоту й екіпажу загиблої субмарини.

У серпні 2002 року справу закрили за відсутністю складу злочину без висунення звинувачень. Устінов тоді сказав, що допущені порушення в організації проведення навчань і пошуково-рятувальної операції, не перебувають "у причинному зв'язку із загибеллю "Курська", що виключає притягнення когось до кримінальної відповідальності".

Слідство, як розповів у 2002 році Володимир Устінов, виявило багато порушень, допущених і на самому підводному човні. Так, основною причиною загибелі "Курська" став виробничий дефект торпеди 65-76 ПВ "Кит", термін якої якраз завершився у 2000 році.

Журналісти BBC також згадали слова колишнього командувача Північного флоту Росії адмірала В'ячеслава Попова, якого звільнили під час розслідування аварії. Одразу після цієї надзвичайної події він наполягав, що російський підводний човен нібито затонув від зіткнення із субмариною НАТО.

Ба більше, Попов стверджує, що знає навіть назву іноземної субмарини. Але не може опублікувати докази, які б підтверджували його слова.

Я з імовірністю 90% знаю її найменування, але для того, щоб публічно називати, необхідно мати докази та викласти їх. Я їх викласти не можу. Підводний човен НАТО. І він був там, у районі, де він зіткнувся з "Курськом",
– сказав він.

Він також казав, що підводний човен, що зіткнувся з "Курськом", стежив за російською субмариною, а згодом підійшов до неї надто близько. Попов також не виключає, що маневр "Курська" міг призвести до втрати контакту із сушею.

Водночас у Кремлі відмовилися коментувати слова Попова. Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков наголосив, що остаточні висновки зробило російське слідство, тому інші гіпотези не варто коментувати.

Окрім того, Інститут міжнародних досліджень Міддлбері у звіті від 21 серпня 2000 року з посиланням на російського віцеадмірала Михайла Моцака вказував, що субмарина нібито могла зачепитися об міну часів Другої світової війни, або інший підводний човен.

Згодом Моцак конкретизував версію: заявив, що "Курськ" начебто зіткнувся з американським підводним човном, який слідкував за ходом російських навчань. Це, за його словами, могли бути підводні човни "Мемфіс" або "Толедо", однак ця версія підтверджена не була.

Згадали про трагедію підводного човна в тимчасово окупованому українському Севастополі. Зокрема, так званий "глава" міста Міхаіл Развожаєв виклав у себе в каналі пост, де згадав про аварію на цьому водному транспорті.

Водночас у самій Росії намагаються всіляко приховати історію з цією субмариною. Російські ЗМІ повідомляють, що влада Воронежа зафарбувала графіті, присвячене трагедії на підводному човні "Курськ".

Росія зафарбувала графіті з субмариною
Графіті із субмариною "Курськ" у Воронежі / Фото російських ЗМІ

В адміністрації міста повідомили, що графіті стало "мати неестетичний вигляд". Тому його зафарбували, а натомість з'явиться інша робота, оголошено конкурс на вибір художника. Новий стріт-арт буде на тему "Сенси та образи нового світу".

Під час вечірнього звернення 12 серпня Володимир Зеленський згадав про трагедію із субмариною, що сталася 24 роки тому. Глава держави наголосив, що катастрофа "Курська" – символічний початок правління російського диктатора.

Зараз видно, що є фіналом для нього. І теж Курськ. Катастрофа його війни. Так завжди буває з тими, хто зневажає людей та будь-які правила. Росія принесла війну іншим, тепер це повертається додому. Україна завжди хотіла лише миру, і ми обов'язково мир забезпечимо,
– підкреслив президент.

Примітно, що зараз у Курській області Росії Збройні Сили України проводять операцію, яку офіційно цього ж дня підтвердив Зеленський. Тому, за словами президента, слово "Курськ" стало початком краху Путіна, воно ж стане і його фіналом.