Блеснер зацікавило, як виникає патріотизм. У пошуках відповідей, вона вирішила порівняти досвід двох країн, які, здавалося б, такі різні, але водночас надзвичайно подібні у певних деталях. Репортаж публікує Bird in flight.

За її словами, патріотизм і релігія часто з'являються разом, а США – країна релігійна та мілітаристська не менше, аніж Росія. Нижче наведені фрагменти її репортажу з одного з російських таборів, у якому релігія та патріотизм з нахилом у мілітаризм чудово співіснують та виховують нове покоління дітей.

Сара Блесенер, 26 років, американська фотографиня. Живе і працює в Нью-Йорку. Вивчала лінгвістику в Університеті Північ Сентрал і документальну журналістику в Міжнародному центрі фотографії.

Роботи Блесенер публікувалися в The Guardian, New York Times, The Observer, Newsweek, New Republic, ABC, Wired, Der Spiegel, Zeit, Amnesty International, De Morgen, PDN і TIME.

– Як фотографа мене цікавили військова історія і почуття національної гордості, які доволі ідентичні всьому тому, що я бачу в США. Багато що з того, що я побачила в Росії, нагадало мені батьківщину, хоча обидві країни рішуче заперечують будь-яку схожість між собою.

– В Америці, наприклад, немає дитячих військово-патріотичних таборів такого типу, але є програми військової підготовки для молодих резервістів і кадетські школи. В цілому на ідеологічному рівні риторика схожа, а націоналістичне відродження в Росії, на мій погляд, мало чим відрізняється від того, що відбувається в усьому світі.

– У цих місцях панує атмосфера військово-навчального табору. Підйом на світанку, зарядка, гімн, і лише після всього цього діти йдуть снідати. Все тут доволі "армійське", хоча в таборі є хлопці як з суворовських училищ, так і зі звичайних шкіл. Як я зрозуміла, діти потрапляють сюди через місцеві військово-патріотичні клуби, кадетські класи або приїжджають за компанію з друзями.

Читайте також: Лондонський фотоконкурс відібрав найкращі світлини з дикою природою за рік: унікальні кадри

– Деякі табори пов'язані з РПЦ. Один з них називається "Православний воїн" – там священики роздавали їжу і були зайняті в суддівстві дитячих змагань. Церква давала про себе знати протягом усього тижня, що я там перебувала.

– Довгі роки релігія була частиною американської ідентичності, і в Росії я побачила щось схоже. Мене не дивує, що релігія часто десь поруч з патріотичними цінностями. Я нерелігійна людина і відділяю патріотизм від релігійності, але разом із тим бачу, що нерідко для людей це нероздільні речі.