Але цього недостатньо – мають бути й місця, де люди з ампутаціями зможуть обрати собі протез, навчитися ним користуватися та отримати всю необхідну допомогу. Такі місця вже створюються в Україні. До прикладу, центр Superhumans у Винниках біля Львова. Днями команда анонсувала відкриття ще одного центру в Дніпрі.

24 Канал поспілкувався з медичним директором центру Superhumans Андрієм Віленським про сучасні протези, уяву суспільства про протезування та реальність, а також про те, чому не можна розкривати кількість людей з ампутаціями.

Довідково! Superhumans вперше презентували у серпні 2022 року, а центр у Винниках відкрився на базі військового госпіталю у квітні 2023-го. Засновник ініціативи – український бізнесмен Андрій Ставніцер, співвласник і директор порту TIS, співвласник терміналу Neptune.

Його батько Олексій Ставніцер – засновник і ексвласник компанії TIS, що володіє терміналами в порту "Південний" на Одещині. СЕО клініки стала Ольга Руднєва, екскерівниця фонду Олени Пінчук. До 2022 року Ставніцер працював лише з транспортом та інвестиціями.

Теж цікаво Штучний інтелект і розумні датчики: як в Україні "підключають" біонічні протези для ветеранів

Точне число людей з втраченими кінцівками не варто називати, вважає меддиректор Superhumans – за ним ворог може зрозуміти кількість втрат українського війська загалом.

"Якщо говорити про кількість втрачених кінцівок, я не думаю, що хтось назве абсолютно точне число", – додає співрозмовник.

Андрій Віленський / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

Зазвичай у сучасних умовах ведення війни 70% травм поранених – це травми кінцівок, 58% – це травми обличчя. Серед травм кінцівок до 5% завершується ампутацією. Або це травматична ампутація під час отримання травми, або це згодом через наслідки. Кінцівки також можуть ампутувати після лікування – тривалого чи не тривалого,
– пояснює Віленський.

Ця проблема – ампутації – є дуже гострою для нашої системи охорони здоров'я і родин пацієнтів. Мова йде про тисячі чи десятки тисяч людей.

Якщо говорити про мирну країну, то в таких умовах 90% ампутації – це нижні кінцівки внаслідок захворювань судин. Інші випадки – травми під час ДТП, відсутність кінцівок при народженні, ампутації стопи через цукровий діабет, розповідає медичний директор центру.

Загалом у "мирних умовах" 30% ампутацій – це верхня кінцівка. Понад 16% пацієнтів – з мультиампутацією, коли втрачено дві та більше кінцівок. З такими показниками й працювали ресурси охорони здоров'я і сфери протезування до війни. Було більше людей, які працювали з нижніми кінцівками, які знали, як зробити необхідний протез,
– каже Віленський.

Після початку війни надто гостро постала проблема саме реабілітації протезування пацієнтів з верхніми кінцівками, тому що ані в Україні, ані в світі немає такої кількості фахівців, які б могли забезпечити цей процес.

Щодо біонічних протезів, які Віленський радить називати міоелектричниими – так правильніше, або протезів підвищеної функціональності, їхній вплив на ефективність реабілітації та протезування є достатньо обмеженим.


Протези ніг / Фото надане 24 Каналу центром Superhumans

Суспільство вважає, що ця технологія може вирішити проблему ампутації повністю, вона може замінити функції, втрачені із самою кінцівкою. Те, що стосується нижніх кінцівок, можливо, це так, тому що функція ходи, якщо це ампутація транстібіальна, тобто на рівні гомілки або трансфеморальна, невисока на рівні стегна, то дійсно, протези можуть забезпечити функцію ходи й, відповідно, мобільність,
– каже співрозмовник.

За словами Віленського, не всі пацієнти можуть отримати той самий рівень мобільності, що й до ампутації – повернути усі функції руки майже неможливо повністю. Протез може бути допоміжним засобом реабілітації, який допоможе пацієнту краще обслуговувати себе, але не повністю повернути втрачені функції.

Відповідно, значення міоелектричних протезів верхніх кінцівок, як вважає медичний директор Superhumans, дещо перебільшене.

Спортивна реабілітація після ампутації / Фото надані 24 Каналу центром Superhumans

Чим більше часу минає з моменту травми до моменту отримання протеза, тим менше шансів, що пацієнт буде користуватися протезом – в першу чергу мовиться про верхні кінцівки. Якщо у людини домінантною була права рука, у процесі очікування протеза вона починає обслуговувати себе лівою рукою і звикає до цього. І коли пацієнт отримує протез, то він стає йому не дуже й потрібним. Тож іноді механічні протези є більш дієвими, ніж міоелектричні,
– пояснює Віленський.

Він також наводить приклад тих пацієнтів, які повернулися на лінію фронту з ампутацією верхніх кінцівок – вони вже зараз більш прихильно ставляться до механічних протезів.

"А чому? Тому що міоелектричний протез потрібно підзаряджати. Такі протези, як правило, не волого- та пилостійкі. А ідеальні умови не можна забезпечити біля лінії фронту. Те саме й у сільскій місцевості", – пояснює медичний директор.

Центр працює з усіма типами протезів, які доступні на ринку. Superhumans обирає тип протеза в залежності від ампутації та її складності, каже Віленський: "а також, від тієї мети, яку ставить перед собою пацієнт, і яку ставить мультидисциплінарна команда, яка опікується питаннями його реабілітації".

Це завжди дискусія. І дуже часто ми переконуємо пацієнта, що більш просте рішення для нього є більш функціональним. Це дискусія, це демонстрація того, що буде відбуватися. Логічна побудова цієї розмови – коли фахівці пояснюють і показують на практиці, що відбуватиметься. Зокрема, у Superhumans працюють фахівці першого контакту, це також пацієнти, які вже отримали протез і залишилися працювати. Вони підтримують наших пацієнтів під час проходження реабілітаційного маршруту,
– пояснює співрозмовник.

Ці фахівці також є порадниками, тому що довіра до них у наших пацієнтів вища, адже серед них переважна більшість військових.

Андрій Віленський / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

"І вони знають на що варто витрачати гроші, чи треба робити дорогий протез, який буде просто лежати на полиці", – додає медичний директор.

Читайте також Як молоді ветерани та ВПО об'єднуються, розвивають свій бізнес і чого їм не вистачає в Україні

Віленський згадує про технологію датчиків тиску, коли м'язи надсилають імпульси на датчики протеза, та додає, що це не єдина технологія, хоча вона й поширена та основна. За його словамм, для успішного використання сучасних технологій треба мати персонал, який опанує їх.

Потрібно мати доступ до додаткових методів дослідження, це електронейроміографія, наприклад, яка є обов'язковою, для того, щоб зрозуміти, де саме цей протез повинен бути.

Українці з протезами реабілітуються у центрі / Фото надані 24 Каналу центром Superhumans

Ми говоримо й про хірургічну технологію, ми говоримо і про реконструктивну операцію, тому що хірург повинен вірно сформувати ту частину тіла, де будуть кріпитись датчики. Для того, щоб протез міг відповісти на імпульс – це дуже важливо. Тому є важливим створення таких мультидисциплінарних центрів, де є хірургія, де є протезування, як складова частина реабілітації, реабілітація у широкому сенсі, психологічна підтримка. Без мотивації успішна реабілітація неможлива, це ключ до успіху, до зменшення термінів реабілітації, вихід на траєкторію активного життя, зменшення ускладнень і досягнення кращого ефекту для пацієнта,
– зазначає співрозмовник.

Superhumans мають один центр у Львові, у Винниках, також у планах відкрити ще два центри – в Одесі та Дніпрі. У Києві не розглядали відкриття центру з початку роботи: "Адже в столиці вже є послуга, а Superhumans прагне надати послугу там, де є більший запит", – пояснює Віленський.

Центр Superhumans у Винниках / Фото надані 24 Каналу центром Superhumans

До роботи у центрі залучено понад 270 людей.

Фахівців стає більше, у нас забезпечують не лише реабілітацію і протезування, а й психологічну підтримку, невід'ємну частину реабілітації. Ми відкрили стаціонар, з лютого цього року вже зробили більше ніж 250 операційних втручань, в тому числі складні операційні втручання з реконструкції кінцівок та обличчя. Штат збільшується щодня,
– каже медичний директор.

Доля пацієнтів, не дотичних до війни, є. І вона невелика – це 3 – 5%, до 10% пацієнтів у черзі. Більше тих, хто отримав бойову травму на війні, каже співрозмовник.

Галузь протезів в Україні активно розвивається, і, на жаль, війна є поштовхом до розвитку, каже Віленський.

І виробники протезів, і ті команди, які опікуються пацієнтами, прагнуть знайти кращі рішення. Є також перспективні напрямки.

Зараз багато дискусій є навколо методу остеоінтегративного протезування – це революційний метод, який може змінити підходи до протезування. Але поки що це більш експериментальний метод, не рутинний – він має свої обмеження, ускладнення. Ми вивчаємо цей метод, вчимо лікарів опановувати остеоінтегративне протезування, але поки що не дали старт йому у нас,
– пояснює медичний директор Superhumans.

Через велику війну Україна стала активно розробляти нові види озброєнь, зокрема дрони. Оскільки саме війна, на жаль, підштовхнула до розвитку протезну галузь, постає питання, що з цього може взяти економіка.

До теми Сьогодні Україна вперше застосувала власну ракету-дрон "Паляниця", – Зеленський

Якщо ми говоримо про промислове виробництво компонентів протезів, про неіндивідуальні деталі – колінні вузли, стопи – то в Україні є власне виробництво, але це достатньо обмежений перелік і функціонал виробів. У світі є визнані лідери у сфері протезування, які витрачають багато грошей на розробку. Де Україна є лідером сьогодні вже точно – це робота зі складними випадками, з мультиампутаціями, це робота мультидисциплінарних команд, тому що це дещо новий методологічний підхід до реабілітації пацієнтів з ампутацією,
– каже Андрій Віленський.

Україна вже ділится досвідом з іншими країнами – до нас вже приїжджають іноземці, переймати досвід протезування, реабілітації.


Андрій Віленський / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

Концентрація складних випадків, насамперед мультиампутацій, патології кінцівок, дає унікальну можливість знайти ефективні методи реабілітації пацієнтів, якими в Україні раніше не займалися, пояснює співрозмовник: "Тобто прогрес команд, які працюють з такими випадками, в Україні є дуже швидким".