Загроза цієї ракети
Ракета Х-35 – дозвукова, тобто летить на швидкості близько 900 кілометрів на годину. Підтверджена її дальність стрільби – до 260 кілометрів, але цілком можливо, що росіяни справді змогли збільшити показник до 500 кілометрів. З цього випливає, що залежно від реальної дальності пуску, ракета Х-35 з "Бала" летітиме до цілі від 33 до 17 хвилин.
Читайте також Що насправді зараз відбувається на фронті
Оскільки ракета дозвукова, то теоретично, наша ППО її цілком може збити. Однак тут питання, чи може Х-35 огинати рельєф і летіти на малій висоті над сушею, бо якщо так – її може бути складно виявити.
Тепер нумо розбиратись, наскільки сильно може "прилетіти" від Х-35. В офіційних джерелах уже була цифра, що маса бойової частини цієї ракети – 150 кілограмів. Однак тут 150 кілограмів – це не тільки вибухівка, але й апаратура наведення також. Х-35 сама по собі достатньо невелика – стартова маса всього 670 кілограмів при довжині фюзеляжу 4,4 метра. Для порівняння, балістична ракета 9М723 до ОТРК "Іскандер" важить аж 3,8 тонни з боєголовкою 500 кілограмів.
Проблема починається в тому, як саме може наводитись Х-35. Основну частину маршруту вона летить по координатах, а от на фінальному має вмикатись радіолокаційна голівка самонаведення, щоб знайти "радіоконтрастний об'єкт" – корабель чи цивільне судно, промисловий об'єкт чи житлову забудову. Приблизно за таким же принципом працює система наведення тої ж злощасної Х-22.
Як росіяни дійшли до відстрілювання протикорабельних ракет по будинках
У випадку з Х-35, коли окупанти відстрілювали ці ракети по Миколаївщині та Одещині минулої весни та літа, то цілили або по житловій забудові, або по промислових об'єктах, наприклад термінали для перевалки олії в порту. На щастя, як засіб терору комплекс "Бал" виявився не надто ефективним для росіян. На відміну від іншого берегового ракетного комплексу "Бастіон", оснащеного надзвуковою крилатою ракетою П-800 "Онікс".
Цікаво Чим завершилася історія РДК на Бєлгородщині
За своєю бойовою потужністю комплекс "Бал" під Х-35 займає проміжну позицію між "Шахедами" і Х-101. Його специфіка наведення прямо диктує, що краще прямо зараз на практиці зайнятись питанням справності бомбосховищ, замість того, щоб жартувати про барабани.
До "життя" із відстрілом протикорабельних ракет по непрофільних наземних цілях росіяни дійшли ще орієнтовно у 2016 – 2017 роках під час боїв у Сирії, просто по цьому даних було вкрай мало. Західні аналітики можуть пригадати хіба те, що для таких експериментів використовували російські комплекси "Бастіон" та зі складу ВМС Сирії. Результативність стрільби була невідома.
Про начебто "дефіцит" крилатих ракет у росіян можна навіть не говорити. Ракетний арсенал Росії – це такий собі Уроборос, який перебуває у станах виснаження та поповнення одночасно.