Жолдак впевнений, що театральне життя тут застрягло у 60-70 роках ХХ століття.
“Я українець. Був би я не українець, я б приїжджав і зараз говорив: "I love Kyiv. I love this country”, - каже режисер Андрій Жолдак.
Український театрал закликає митців стати “культурними терористами” і створювати великі, вибухові, провокаційні проекти. Адже сьогодні Україна театральна - в Європі й світі непомітна.
“Є рейтинги, як у футболі - Євроліги: Ліга чемпіонів, Ліга Європи. Є також, щоб ви розуміли, Європейський Союз створив Лігу театрів Європи. Від України Національний театр Франка, Києва, або інші національні театри не беруть участь у цьому процесі, вони аутсайдери. Це не тому, що він поганий, просто немає продукції, в яку люди хочуть вкласти 100 тисяч євро”, - каже Жолдак.
Вистава, з якою Жолдак приїхав до Києва, є спільним проектом з румунським Національним театром Раду Станка Сибіу. Прем'єра п'єси "Життя з ідіотом" відбулась ще у 2007 році, і вже побувала на багатьох європейських фестивалях. Дійшла черга й до українського глядача. Вистава створена на основі оповідання російського письменника Віктора Єрофеєва.
“Я побачив свої власні ходи, які ніяким чином не прив'язані до тексту. А це говорить про великий талант режисера. Свої власні ходи, театральні рішення, відео-рішення - нахабні, сміливі, як сам режисер”, - сказав письменник, автор "Життя з ідіотом" Віктор Єрофеєв.
У Жолдака є рецепт як Україні вийти з "театральної шахти". На думку режисера, все просто: варто віддати усі театри в руки молодих людей, які прагнуть розвитку.