Аналіз втрат ворога та порівняння провів 24 Канал. Ми розповімо, що означають такі колосальні втрати агресора.

Також цікаво Польща будує найбільшу армію в Європі: як допомога Україні перетворює її на військову машину

Не якістю – кількістю

Перед вторгненням в Україну Росія мала у своєму розпорядженні одну з найчисельніших армій у світі. Як вона сама себе величає, "друга армія світу" на початку 2022 року налічувала 850 тисяч регулярних військових.

На той час це був п'ятий показник у світі. Поступалась Росія лише Північній Кореї (1,2 мільйона регулярних військ), США (1,39 мільйона), Індії (1,45 мільйона) та Китаю (2 мільйони регулярних військових).

Таким чином за трохи понад рік повномасштабного вторгнення російська армія "схудла" майже на чверть. І мова лише про загиблих. Враховуючи, що за всіма "законами війни", кількість поранених завжди в 3 – 4 рази більша, ніж загиблих, можна допустити, що регулярної армії, яка була в Росії ще 23 лютого 2022 року, фактично не залишилося.

Після Другої світової світ можна умовно поділити на дві частини – на тих, хто жив гаслами "ніколи знову" або "можем павтаріть". Та Росія нівелювала їх обох. Вона повторила "ніколи знову", а також намагалась відтворити своє "можем павтаріть", але не змогла. Хіба що весь цей час мовилося про колосальні втрати Радянського Союзу.

Звісно, до втрат головних країн-учасниць Другої світової, як от СРСР, Німеччина, Китай та Японія, Росії все ще далеко. Та вона вже зрівнялась за цим показником з цілою низкою інших держав-учасниць тої кривавої війни.

Звісно ж, Друга світова не була настільки цифровою, як сучасна війна. Та й розгорталась вона на більшій частині земної кулі. Тож про втрати різних держав можна говорити хіба що приблизно.

Пропонуємо спершу поглянути на втрати союзників Гітлера. Тогочасними Білоруссю, КНДР та Іраном, так би мовити. У відкритих джерелах бачимо таку статистику:

  • Болгарія – до 20 тисяч загиблих солдатів (у війні з 1941 до 1944 року),
  • Австрія – понад 200 тисяч загиблих солдатів (у війні з 1939 до 1945 року),
  • Угорщина – понад 200 тисяч загиблих (у війні з 1940 до 1945 року),
  • Румунія – понад 300 тисяч загиблих (у війні з 1940 року до 1945 року),
  • Італія – до 350 тисяч загиблих (у війні з вторгнення в Ефіопію в 1935 до капітуляції в 1943 році).

Як бачимо, Росія впевнено рухається до того, щоб догнати за чисельністю втрат Італію – ключового союзника Німеччини в Другій світовій поряд з Японією. Щоправда, є важливий нюанс – Італії на це знадобилося цілих 8 років, а Росія може повторити таке сумнівне "досягнення" всього за 2 роки.

Схожа ситуація й з країнами антигітлерівської коаліції. Хоча на територіях частини з них і розвивалися ключові події Другої світової, їхні втрати за довгі роки війни можна порівняти з втратами Росії, яка нині веде загарбницьку війну проти України:

  • Нідерланди – за різними оцінками, від 7 до 35 тисяч загиблих солдатів,
  • Греція – понад 35 тисяч загиблих солдатів,
  • Фінляндія – майже 100 тисяч загиблих,
  • Франція – понад 210 тисяч загиблих,
  • Польща – майже 250 тисяч загиблих,
  • Югославія – понад 300 тисяч загиблих,
  • Велика Британія – до 400 тисяч загиблих,
  • США – понад 400 тисяч загиблих.

Мабуть, найбільш показовим прикладом є Фінляндія. Під час Другої світової невелику скандинавську країну, населення якої на той час становило менш як 4 мільйони осіб, намагався окупувати величезний Радянський Союз. Одразу ж відчувається аналогія з російсько-українською війною, чи не правда?

Червона армія переважала сили оборони Фінляндії у два з половиною рази лише кількістю військ. Щодо техніки – перевага була в сотні разів.

Та фіни не зважали на статистику, вони дали бій тюрмі народів. Після втрати майже 170 тисяч солдатів Сталін відмовився від ідеї окупації Фінляндії. Путін з такими втратами навіть не рахується.

Мабуть, найбільш відомою в складі російської армії вторгнення є 155 бригада морської піхоти з місцем постійної дислокації у Владивостоці. Головне її досягнення – за час повномасштабного вторгнення ЗСУ фактично знищили склад цієї бригади 8 разів, а росіяни відновлювали її з нуля.

Просто уявіть собі: за 15 місяців повномасштабної війни у Владивостоці щонайменше 8 разів відбувався масштабний похорон буквально тисяч людей ледь не одночасно.

Можна припустити, що в місті, чисельність якого становить понад 600 тисяч осіб, війна безпосередньо зачепила кожного. Хтось похоронив свого родича, друга, колегу, знайомого чи бодай знайомого знайомих.

Так, людей з Владивостока відправляють на війну "защіщать Донбас", який розташований на відстані понад 6 700 кілометрів. І це якщо напряму через Китай, Монголію та Казахстан. Для порівняння відстань між крайніми західною та східною точками України в 5 разів менша – 1 316 кілометрів.

Та що коли ми скажемо, що під час спроби загарбати Україну були знищені буквально цілі міста Росії? У складі країни-агресора є 74 міста, чисельність населення яких становить від 100 до 200 тисяч осіб.

Щоправда, Росія, яка направо й наліво поспішає "включати" у свій склад окуповані українські міста, вважає, що таких насправді дещо більше. Та зараз не про це. Якщо порівнювати за втратами, то в Україні фактично були знищені такі відомі міста:

  • Еліста – понад 102 тисячі осіб населення (столиця Республіки Калмикія),
  • Новий Уренгой – понад 107 тисяч осіб населення (так звана “газова столиця” Росії),
  • Ханти-Мансійськ – понад 107 тисяч осіб населення (адміністративний центр однойменного автономного округу),
  • Черкеськ – понад 113 тисяч осіб населення (адміністративний центр Карачаєво-Черкеської Республіки),
  • Єсентуки – майже 120 тисяч осіб (відоме місто-курорт),
  • Кизил – понад 125 тисяч населення (столиця Республіки Тува),
  • Кисловодськ – понад 127 тисяч осіб (ще одне відоме місто-курорт),
  • Находка – майже 140 тисяч осіб (одне з найбільших міст-портів Росії),
  • Майкоп – понад 143 тисячі осіб (столиця Республіки Адигея),
  • П'ятигорськ – понад 146 тисяч осіб (відоме місто-курорт),
  • Домодєдово – понад 152 тисячі осіб (передмістя Москви, відоме однойменним аеропортом),
  • Петропавловськ-Камчатський – майже 165 тисяч осіб (адміністративний центр Камчатського краю),
  • Сизрань – понад 165 тисяч осіб (просто місто з красивою назвою),
  • Южно-Сахалінськ – понад 181 тисяча осіб (адміністративний центр Сахалінської області),
  • Абакан – понад 184 тисячі населення (столиця Республіки Хакасія),
  • Псков – понад 193 тисячі населення (адміністративний центр Псковської області).

І це лише маленька частинка з величезного переліку. Та можемо здивувати вас ще більше. Просто на хвилинку уявіть: втрати ворога в розв'язаній ним війні можна порівняти з населенням цілих регіонів Росії!

  • Ненецький автономний округ – понад 41 тисяча осіб населення (адміністративний округ Нар'ян-Мар – понад 23 тисячі осіб),
  • Чукотський автономний округ – понад 47 тисяч осіб населення (адміністративний центр Анадир – понад 13 тисяч осіб),
  • Магаданська область – менш як 135 тисяч осіб населення (адміністративний центр Магадан – понад 90 тисяч осіб),
  • Єврейська область – понад 147 тисяч осіб населення (адміністративний центр Біробіджан – близько 70 тисяч осіб),
  • Республіка Алтай – близько 210 тисяч осіб населення (адміністративний центр Горно-Алтайськ – понад 65 тисяч осіб),
  • Республіка Калмикія – менш як 265 тисяч осіб населення (адміністративний центр Еліста – понад 102 тисячі осіб),
  • Камчатський край – менш як 290 тисяч осіб населення (адміністративний центр Петропавловськ-Камчатський – майже 165 тисяч осіб),
  • Республіка Тува – менш як 340 тисяч осіб населення (адміністративний центр Кизил – понад 125 тисяч осіб).

Якщо б росіян мобілізували по черзі з одного регіону, то щоб поновити втрати в Україні, потрібно 5 разів мобілізувати все населення Ненецького автономного округу або 4 рази Чукотського автономного округу. Так само недостатнього й усього разом взятого населення Магаданської чи Єврейської областей.

втрати Росії у війніРосія втратила у війні більше солдат, ніж населення деяких її регіонів / Інфографіка 24 Каналу

Якщо після таких порівнянь війна, яку нині веде Росія, вже здається абсурдною, то мусимо вас попередити, що це ще не все. Нині окупованими залишаються майже 109 тисяч квадратних кілометрів території України.

Знаєте, якою є площа, наприклад, Чукотського автономного округу? Понад 721 тисяча квадратних кілометрів! І це регіон, на хвилинку, не входить навіть у п'ятірку найбільших регіонів Росії.

При цьому Росія фактично знищила все населення Чукотського АО 4 рази для того, щоб окупувати територію, яка майже в 7 разів менша, ніж рідна для цих людей. Мабуть, це все, що варто знати про "раціональність" використання людського потенціалу "свєрхдєржавою".

Варто знати Таємний торговець смертю: як Росія обходить санкції та нарощує військову силу – розслідування

Росії в цій війні пощастило лише в тому, що вона величезна. Втім, не всі держави настільки великі. Просто уявіть, якби Росія була б меншою, вона відправила б на забій усе своє населення?

Нині втрати агресора у війні перевищують населення цілих 16 держав. І мова лише про міжнародно визнаних членів Організації Об'єднаних Націй, серед яких:

  • Тувалу – 10,5 тисячі населення,
  • Науру – 14 тисяч населення,
  • Палау – 21,5 тисячі населення,
  • Сан-Марино – 33 тисячі населення,
  • Ліхтенштейн – 39 тисяч населення,
  • Монако – 40 тисяч населення,
  • Сент-Кіттс і Невіс – 43 тисячі населення,
  • Маршаллові острови – 62 тисячі населення,
  • Домініка – 73 тисячі населення,
  • Андорра – 76 тисяч населення,
  • Сейшельські острови – 100 тисяч населення,
  • Антигуа і Барбуда – 100 тисяч населення,
  • Тонга – 100 тисяч населення,
  • Сент-Вінсент і Гренадини – 104 тисячі населення,
  • Кірибаті – 121 тисяча населення,
  • Сент-Люсія – 184 тисячі населення.

У це просто не віриться, але в безрезультатних спробах захопити Україну Росія відправила на забій своїх солдатів, чия чисельність дорівнює кількості населення 20 Тувалу, 14 Науру, майже 10 Палау, 6 Сан-Марино, 5 Ліхтенштейнів, Монако чи Сент-Кіттс і Невіс.

З огляду на цю статистику, питання про те, яка кількість втрат може зупинити Росію – риторичне. Ба більше, враховуючи, що Росія й зовсім не визнає своїх втрат.

Так, журналісти опозиційного видання "Медіазона" змогли нарахувати лише 22 тисячі 55 загиблих солдатів. Це в 9 разів менше, ніж дані Генерального штабу ЗСУ. Та й навіть ця кількість є просто колосальною.

Для порівняння 15 тисяч загиблих солдатів за 10 років змусили Радянський Союз відмовитися від ідеї війни в Афганістані. У середньому за рік війни тоді гинули 1,5 тисячі солдатів. Нині в 100 разів більше – близько 150 тисяч за рік.

Звісно ж, куди без порівняння з країнами-членами Північноатлантичного Альянсу, яким пропаганда так лякає населення Росії. Щоб буцімто "уберегтися від НАТО", Росія відправила на забій військо, яке переважає за чисельністю армії більшість країн Альянсу.

За даними Global Firepower, нині в НАТО є лише 3 держави, чисельність армії яких вища за втрати Росії:

  • США – 1 мільйон 390 тисяч регулярних військових,
  • Туреччина – 425 тисяч регулярних військових,
  • Франція – 205 тисяч регулярних військових.

У решти 28 держав-членів Альянсу чисельність армій нижча, ніж за трохи понад рік втратила Росія. Якщо порівнювати, Москва знищила в Україні військо чисельністю у 16 армій НАТО!

  • Болгарія – 25 тисяч регулярних військ,
  • Фінляндія – 24 тисячі регулярних військ,
  • Угорщина – 23 тисячі регулярних військ,
  • Норвегія – 23 тисячі регулярних військ,
  • Литва – 16 тисяч регулярних військ,
  • Данія – 16 тисяч регулярних військ,
  • Хорватія – 15 тисяч регулярних військ,
  • Словаччина – 13 тисяч регулярних військ,
  • Північна Македонія – 9 тисяч регулярних військ,
  • Албанія – 8 тисяч регулярних військ,
  • Словенія – 7 тисяч регулярних військ,
  • Латвія – 6,5 тисячі регулярних військ.
  • Естонія – 4 тисячі регулярних військ,
  • Чорногорія – 2,5 тисячі регулярних військ,
  • Люксембург – 1 тисяча регулярних військових,
  • Ісландія – фактично відсутні регулярні війська.

Чисельність усіх цих 16 армій разом узятих становить 193 тисячі осіб. Це на 7 тисяч менше, ніж вже втратила Росія. До слова, до повномасштабного вторгнення чисельність української армії становила близько 200 тисяч осіб. Чим не аргумент за Україну в НАТО?

втрати Росії в порівнянні з арміями НАТОВтрати Росії більші за 16 армій НАТО разом узятих / Інфографіка 24 Каналу

У решти 12 членів НАТО чисельність армій також відчутно нижча, ніж загальна кількість втрат Росії:

  • Бельгія – 26 тисяч регулярних військ,
  • Чехія – 26 тисяч регулярних військ,
  • Португалія – 27 тисяч регулярних військ,
  • Нідерланди – 35 тисяч регулярних військ,
  • Румунія – 67 тисяч регулярних військ,
  • Канада – 70 тисяч регулярних військ,
  • Польща – 120 тисяч регулярних військ,
  • Іспанія – 120 тисяч регулярних військ,
  • Греція – 130 тисяч регулярних військ,
  • Італія – 170 тисяч регулярних військ,
  • Німеччина – 184 тисячі регулярних військ,
  • Велика Британія – 194 тисячі регулярних військ.

Статистика чітко демонструє, що до цієї війни готувалась лише Росія. При цьому готувалась довгі роки. Ні Україна, ні її партнери до кінця не були готовими до нової широкомасштабної війни просто в центрі Європи у 21 столітті.

Втім, звісно ж, уся провина за агресію – виключно на Росії. Та ці цифри ще раз доводять, що жодних "4 позіций" не існує.

Цікаво Між двох вогнів: як Україна переосмислює свою долю та роль у Другій світовій

Повернемось трохи до згаданого матеріалу "Медіазони". Він розповідає не лише про кількість підтверджених втрат Росії, а й багато цікавого про їхній характер.

Зокрема, є інформація про приналежність загиблих серед тих 22 тисяч 55 російських військових, яких вдалося встановити:

  • завербовані ув'язнені – 16,9%,
  • мотострілецькі війська – 10,2%,
  • "добровольці" – 10%,
  • мобілізовані – 9,3%,
  • повітряно-десантні війська – 7,7%,
  • найманці приватних військових компаній – 6,2%.

Варто наголосити, що ці 22 тисячі – це лише ті військові, чию смерть визнала федеральна чи місцева влада Росії. Тобто, похорон цих людей міг побачити будь-хто в Росії. Натомість ми бачили поля, всіяні російськими трупами, наприклад, під Бахмутом. Так би мовити, "зниклих безвісти" росіян.

Очевидно, що наскільки б "елітними" не були росіяни, які приходять на українську землю, їхнє майбутнє й пакет будуть однаково чорними для всіх, хто зустрінеться з українськими героїчними оборонцями.

Також цікавою є й географія кожного "двохсотого" росіянина, якому не пощастило потрапити на українську землю. У такому собі "топі" регіонів за підтвердженими втратами ми бачимо:

  • місто Єкатеринбург – 851 загиблий (тут і далі - лише підтверджені),
  • регіон Кубань – 844 загиблих,
  • Челябінська область – 718 загиблих,
  • Республіка Башкортостан – 691 загиблий,
  • Республіка Бурятія – 683 загиблих,
  • Волгоградська область – 561 загиблий,
  • місто Ростов – 551 загиблий,
  • Забайкальський край – 545 загиблих,
  • місто Самара – 543 загиблих,
  • місто Перм – 518 загиблих.

Враховуючи, що це лише підтверджені втрати, цю кількість можна сміливо множити на 8 – 10. Візьмімо, наприклад, Єкатеринбург – четверте за кількістю населення Росії з його чисельністю в майже 1,5 мільйона.

Припустимо, що реальні втрати разом з непідтвердженими тут будуть близькі до 7 тисяч осіб. Таким чином кожен двохсотий житель Єкатеринбурга став "двохсотим" на війні в Україні. Даруйте за такий каламбур. Чи не занадто багато, як на один регіон? Очевидно, на думку росіян, недостатньо.

На жаль, ми воюємо з країною, яка не рахується з втратами й зовсім не зважає на загибель своїх людей. Тож сподіватися, що вони зупиняться на якійсь конкретній кількості втрат – намарно.

Тож єдиний шлях – повністю прогнати окупантів з нашої території. Тому не втомлюємося дякувати наших неймовірним захисникам, які щодня працюють над цим завданням, завдаючи ворогу просто колосальних втрат.