Журналісти російських каналів стали рупором терористів і фактично їхньою розвідкою. Вони першими дізнаються про точки, звідки будуть убивати українських військових.
Пропагандисти чи журналісти?
популярні відео
Live News цього тижня стояв за спинами убивць шести солдат 95-ї аеромобільної бригади, котра потрапила у засідку.
Це не перший випадок, коли приціл телевізійної камери російського журналіста та зброї терориста є синхронними. І в одних, і в других – спільний центр координації – це вже довели у РНБО. Тож цього тижня влада взялась активніше розробляти механізми єдиного реєстру засобів масової інформації і тим самим відсіяти пропагандистів від справжніх журналістів.
Ми вводимо реєстрацію іноземних журналістів і будемо допускати сюди тільки за умов дозволу з боку МЗС, – заявила заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Вікторія Сюмар.
Донбас сьогодні – територія неоголошеної війни. Україна веде тут військові дії, тож мала б подбати про інформаційний супровід: організувати безпечний прес-центр та ввести обов'язкову акредитацію для ЗМІ, кажуть фахівці. Такий крок допоміг би і з пропагандою боротись ефективніше і відсіяти російських "брехунів", що підігрують терористам.
З тими людьми, які представляються "армією південного сходу", з'являються і кажуть, що вони там акредитовані. Ми вважаємо, що тим самим, надаючи таку акредитацію, вони свідчать про те, що потурають терористичним групам. Уявіть собі американського журналіста, який в Афганістані заявляє про акредитацію від Аль-Каїди.., – розповідає керівник групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук.
Про безпеку російських журналістів завжди дбає один-два озброєних бойовики, котрі їх супроводжують.
Журналістів беруть у полон для обміну на терористів
Російським журналістам скрізь зелена дорога, отримати картинку дуже легко, тому що люди фактично працюють в одній зв'язці з людьми, які захоплюють будівлі, ходять зі зброєю. А українським журналістам працювати дуже складно, практично неможливо, – говорить заступник головного редактора агентства "Остров" Ярослав Колгушев.
Українські журналісти все ж працюють на Сході, щоправда, підпільно. Головне, не викликати підозри у бойовиків. Залишитись без техніки за таких умов – це ще не найгірший сценарій.
Впродовж останніх двох з половиною місяців, відколи російські диверсанти почали діяти у Криму, а згодом на Сході та півдні України, 31 журналіст був викрадений, або став заручником терористів. При чому 20 таких випадків стались на території однієї області – Донецької. За даними Інституту масової інформації, досі в руках терористів залишаються троє журналістів.
Дружина журналіста Сергія Шаповала вже три тижні не може дочекатись чоловіка. Після Великодня він поїхав у Харків. 26 квітня зв’язок із ним обірвався.
Він поїхав у мирний час, війни немає оголошеної, надзвичайного стану немає оголошеного, військового стану немає оголошеного. Тобто свобода пересування, щоби звинувачувати його в необачності – держава, правоохоронні органи не зупиняють цю свободу пересування, не застерігають громадян від того, що не їдьте, – розповідає дружина Сергія Шаповала, журналістка Наталка Пахайчук.
Юрієві Лелявському цього тижня пощастило – він один з останніх поки, хто повернувся з полону терористів. Каже, сидів у підвалі 15 діб із зав'язаними очима.
Це був підвал, звичайний підвал, який переробили під утримання людей. Побут там, якщо сказати спартанський – це ще м'яко сказано, – розповів журналіст Юрій Лелявський.
За яких умов його відпустили – колега, що допомагала звільняти Юрія, говорити відмовляється на відріз.
Вочевидь, що чоловіка поміняли на одного з затриманих сепаратистів. У РНБО зізнаються, зазвичай на українських журналістів саме для цього й полюють.
Журналісти виїжджають з Луганської та Донецької областей
Журналістів відстежують по телефону, а ви знаєте, що у нас мобільний звязок не український. Україна, на жаль, досі не має жодного супутника. Немає захищених каналів звязку. Військові їх мають, але журналісти, які потрапляють туди – вони стають об'єктами полювання терористів. Для них це дуже зручні об'єкти і потім нас звинувачують, чому ми віддаємо відомих сепаратистів – тому що ми їх міняємо на людей, які просто потрапили в полон, – наголошує Вікторія Сюмар.
Заради власної ж безпеки журналісти, які працюють у Донецькій та Луганській областях, виїздять звідти.
У нас був випадок. коли в редакцію одного з інтернет-видань прийшли люди з кийками та ланцюгами. Цього було достатньо, щоб поставити під загрозу життя журналістів, які змушені були припинити офісну роботу та працювати дистанційно, – говорить Ярослав Колгушев.
За моєю інформацією, зараз в Луганську з 7 представників національних каналів повноцінно працюють тільки два – Ви та телеканал "Україна". Решта за тими чи іншими причинами призупинили свою діяльність чи були змушені поїхати за межі Луганської області, але не афішують, не хочуть про це говорити, – підсумував журналіст, представник Інституту масової інформації в Луганській області Віктор Волокіта.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter