Доказів надати не можу, – Попов
Екскомандувач впевнений, що підводний човен НАТО стежив за "Курськом", але через погані умови в морі зіткнувся з ним. Про це Попов заявив у інтерв'ю.
Читайте також З власника танкера Delfi стягнули понад 16 тисяч доларів за забруднення Чорного моря
Я з імовірністю 90% знаю назву її (субмарини НАТО – 24 канал), але для того, щоб публічно називати, потрібно мати докази та викласти їх. Я їх викласти не можу. Натівський підводний човен був там, у районі, де він зіткнувся з "Курськом",
– сказав ексадмірал.
Він наголосив, що сигнали SOS подавав не "Курськ", а саме натівський підводний човен, тому що на російських військових суднах не має такої кнопки.
Що відомо про катастрофу "Курська"
Джерело: BBC Україна
- 12 серпня 2000 року на навчаннях в Баренцевому морі затонув атомний підводний човен "Курськ". На борту перебували 118 людей. Не вижив ніхто.
- За даними слідства, зранку у четвертому торпедному апараті "Курська" вибухнула практична торпеда 6576-А. Після того човен різко опустився на дно. Тоді прогримів другий вибух, який знищив всю носову частину субмарини.
- Більшість членів екіпажу загинули відразу або впродовж лічених хвилин. Ті, що вижили, зібралися у дев'ятому відсіку. Пошукову операцію розпочали лише ввечері.
- Допомогу Росії у порятунку екіпажу запропонувала Норвегія. Однак водолази змогли розпочати роботу лише через 8 днів після аварії. Живих всередині "Курська" вони не знайшли.
- Тоді російську владу звинуватили у тому, що екіпаж можна було врятувати, якби рятувальна операція почалася відразу або іноземним рятувальникам дозволили брати участь в ній раніше. Крім того, аварію спершу замовчували у ЗМІ.
- Під час катастрофи президент Володимир Путін перебував у відпустці. Він не перервав її, а повернувся до роботи лише через 5 днів після аварії.
- За фактом трагедії відкрили справу щодо порушення правил безпеки руху морського транспорту. Однак звинувачення так нікому і не винесли, а саму справу закрили у 2002 році через "відсутність складу злочину".