Про це він розповів у інтерв'ю місцевому виданню Eesti Paevaleht.
Ільвес пояснює свою позицію тим, що реалії стосунків між двома сторонами за 20 років серйозно змінились. Зокрема, естонського президента не влаштовує обмеження кількості військ Альянсу, які можуть перебувати на території балтійських країн.
"У ньому є фраза, що зараз та в майбутньому на територіях нових членів не будуть розміщуватися великі постійні війська. У той час вважалося, що великі — це більше бригади на державу. До того ж, 20 років тому не проглядалася ситуація з безпекою така, як в 2016 році", — зазначив глава Естонії.
На Мюнхенській конференції звучало, що діалог з Росією можна розвивати тільки коли одночасно підсилюють стримування. Я неодноразово говорив: діалог не політика, стримування — це політика,
— наголосив Ільвес.
Він також додав, що Росія, на його думку, підриває основи світової безпеки своєю діяльністю в Україні, Молдові, Грузії, а також на Близькому Сході, чим завдає пряму шкоду Європі.
"Який підсумок бомбардувань Сирії? Потік біженців. Люди тікають з Алеппо в Туреччину, а це означає, що знову двісті тисяч біженців тікають до Греції", — зазначив Ільвес.
До слова, журналіст The New York Times Ендрю Крамер переконаний: спалах активності бойовиків на Донбасі означає готовність Росії вести активну війну одразу на двох фронтах — в Україні та Сирії.