В Україні багато ліків дорожче, ніж в країнах ЄС. Це пояснюється тим, що:

1. краще продає той виробник, який більше платить дистриб'ютору;

2. ціна піднімається через різні хитрощі.

Хто і як підвищує ціни на здоров'я?

Про один показовий приклад розповіла в своїй статті на Pravda.com.ua державний уповноважений Антимонопольного комітету України Світлана Панаіотіді.

"У листопаді 2017 АМКУ оштрафував за антиконкурентні узгоджені дії ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" – єдиного імпортера лікарських засобів Sanofi на 69,547 млн ​​грн і найбільших широко асортиментних фармацевтичних дистриб'юторів України – ТОВ "БаДМ" (на 28,788 млн грн) і ТОВ СП "Оптима Фарм Лтд" (на 40,759 млн грн). Комітет встановив, що умови договорів ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" з дистриб'юторами могли обмежувати конкуренцію між лікарськими засобами Sanofi і більш дешевими аналогами, а також забезпечували можливість підвищення цін на лікарські засоби Sanofi при державних закупівлях", – зазначила вона.

З 1 квітня 2017 року Україна діє референтне ціноутворення на ліки проти серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу і бронхіальної астми. Його мета – зниження цін на ліки цих трьох категорій.

В рамках програми впровадження референтного ціноутворення Міністерство охорони здоров'я і Міністерство економічного розвитку і торгівлі переглянули порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін з метою приведення таких цін до економічно обґрунтованих.

Але антиконкурентні змови – не єдина проблема. Виробники несуть ряд витрат при реєстрації ліків на українському ринку. Офіційна частина зборів на експертизу матеріалів реєстраційного досьє встановлена ​​відповідними наказами МОЗ, а ось неофіційна збільшується штучно, завдяки фірмам-посередникам, які, нібито, надають консультаційні послуги.

Помітним гравцем у цій сфері є компанія Cratia. Журналісти спробували розібратися, хто завдяки посередницького бізнесу заробляє мільйони на здоров'я українців.

Запити до державного реєстру підприємств України показали досить заплутану структуру власності Cratia. Досвід показує: такі схеми є вірною ознакою нелегальність діяльності.

Хто стоїть за "Кратією"?

Сайт компанії відкрито заявляє про дотримання принципів прозорості та законності, але схоже, що прозорим в діяльності компанії є тільки обман.

У розділі "Вся контактна інформація" фігурує генеральний директор – Багрєєв Максим Володимирович, але його же в розділі "Наші співробітники" вказано в якості радника. Виконавчим директором є Ірина Бурцева. Та ж Бурцева числиться в відкритих базах даних як керівник компаній ТОВ "Кратія ЛТД" та ТОВ "Кратія Медтехніка".

А ось засновником ТОВ "Кратія" (без ЛТД) є якийсь Лихенко. Якщо вірити інформації на сайті компанії, Сергій Лихенко обіймає посаду системного адміністратора. Але інформація з реєстру свідчить, що системний адміністратор Лихенко Сергій найняв на роботу в якості директора свого ж генерального директора – Максима Багрєєва. Галина Багрєєва – імовірно мати Максима – також бачить його директором своєї ТОВ під назвою "Бюро Крат".

Не складно здогадатися, що Максим Багрєєв ховає свою скромну персону за спинами родичів і найманих працівників.

Сайт компанії стверджує, що вона діє з 2005 року, хоча юридичним особам з назвою "Кратія" – набагато менше років. Всім, крім ТОВ "Кратiя". Це єдина юрособа, яка має історію. Але історія її викликала ще більший інтерес. У 2013 році ТОВ "Кратiю" ліквідував Окружний адміністративний суд Києва через податковий борг за позовом Шевченківської податкової інспекції.

Тобто компанія "Кратія" веде історію від ТОВ "Кратія", але про ліквідацію своєї попередниці в зв'язку з несплатою податкового боргу скромно замовчує. Цікава і сума боргу, яка стала приводом до ліквідації – 8,478 тис. грн. Чи могла збанкрутувати така компанія через настільки незначний привід? Хіба стояла відповідна задача – поховати все, що на ній висіло, і що дуже не хотілося зробити предметом більш серйозного розслідування.

Сліди ведуть в поштову скриньку

Незадовго до ліквідації ТОВ "Кратія", в Лондоні з'явилася компанія Cratia LTD (Реєстр. № 08022026, Адреса: Suite 23031 8 Shepherd Market Mayfair W1J 7JY London).

Згідно з даними офіційного реєстру британських компаній, контроль над цією лондонською компанією здійснює ніхто інший, як Максим Багрєєв. Щоб зрозуміти суть цього підприємства, можна подивитися на адресу його реєстрації через Google карти і побачити маленьку будівлю, в якому розмістилася компанія з вивіскою MAIL BOXES ETC, яка, зокрема, здає в оренду абонентські скриньки, і, судячи з номеру 23031, тут можуть ховатися ще понад 23 тисяч неіснуючих в реальності компаній. Чи не залишається сумнівів, що саме в цій "поштовій скриньці" і губляться сліди тих грошей, які "Кратія" збирає в Україні за реєстрацію ліків. Хоч як прикро, що там осідають гроші українських пацієнтів.

У липні 2018 року Україна приєдналася до Конвенції про протидію розмивання податкової бази та висновку прибутку з-під оподаткування – так звану Багатосторонню конвенцію MLI. До кінця 2018 року Україна почне обмінюватися податковою інформацією з розвиненими країнами.

Ситуація навколо подорожчання ліків через використання офшорних схем соціально болюча ще й з огляду на те, що покупка життєво важливих препаратів субсидується з держбюджету. До того ж, на 2019 рік заплановано збільшення витрат за цією статтею.

Сподіваємося, що історія про "Кратією" (Київ) – Cratia LTD (Лондон) стане показовою для реалізації можливостей, наданих MLI українським фіскальним органам. Розгадки офшорних схем ставлять борців за зниження вартості ліків перед дилемою: або більше доступних ліків для українських пацієнтів, або більше грошових коштів осяде на офшорних рахунках псевдобізнесменів.