Дивіться, в Україні існує програма підтримки аграріїв. Це логічна штука, такі програми є в більшості європейських країн, наскільки я знаю. Аграрний бізнес – штука дорога, вимагає значних інвестицій, прибуток дуже відтермінований – сад зростає роками. Ну і ризики високі, і "на паузу" його не поставиш. Це не виробництво зі станками, щоб у проблемний період все замкнути і рік перечекати. Все повиздихує.
Читайте також: Втрачена реальність і знахабнілість українських політиків: Сейшели, золоті злитки і чорна ікра
І головна логіка таких програм – підтримати невеликі і середнього розміру агробізнеси, щоб не втратити виробництво їжі на своїй території раптом що, розвивати "складні" напрямки – ті ж сади. Ну і ще за рахунок цієї підтримки створювати якусь конкуренцію на ринку.
Але, якщо дивитись на цифри, то головним завданням української програми, є підтримка одного аграрія. Цей бізнесмен – Юрій Косюк. Він насправді є взірцем успішного бізнесмена. Лідируючі позиції на українському ринку, капітал у 1,5 мільярда доларів, експорт своєї продукції, радник президента, якийсь шизофренічних розмірів будинок, супер'яхта. І я акцентую, Косюк не газом займався, не вугільні пласти віджимав, ні, він вирощував і продавав курей. "Наша ряба", що є в кожному магазині. Це, без сарказму, реально круто.
Юрій Косюк – власник фірми "Наша ряба"
Не круто те, що він отримував тупо половину усіх бюджетних дотацій аграріям. Не круто і не випадково. Почалось все два роки тому, коли ці дотації впроваджувались. Кабмін їх від початку створив за формулою: чим успішніший бізнес – тим більше дотацій. Логіка такого підходу неминуче призводила до того, що найбільші порції комбікорму отримують і без того найбільш відгодовані бізнеси. Не середнього розміру.
В усьому тваринництві найбільш успішними є саме кури. Кури – не сад. Вони навіть не корова. Вони ростуть швидко, за кілька тижнів. І дешеві. Це найбільш прибуткова ніша у тваринництві. З усіх курей на першому місці – кури Косюка.
Читайте також: Чому український олігархат навмисне звертається до британських судів
В результаті минулого літа компанія з чистим прибутком у 200 мільйонів доларів отримала з бюджету підтримки на 800 мільйонів гривень. Таку ж саму суму розділили між собою ще приблизно 1000 агрофірм. Ну а ті, хто через проблеми потребував дотацій, не отримали нічого. Це безжальна державна підтримка по-українськи, бейбі. Слабких виробників ми скидаємо зі скелі.
Я акцентую – все за законом, але від того не менш абсурдно. За аналогією – нараховувати субсидії тим, у кого зарплата більша.
Реакція на такий розподіл була бурхлива. І на цей рік Кабмін вирішив так більше не робити. І був молодець. Кілька тижнів. А потім опівночі в урядовому кварталі щось прокукурікало і… В проекті підтримки аграрного бізнесу, знову з'явилось птахівництво.
Тепер усе інакше. Тепер дотації нараховуються на кожну курку – до 350 гривень за тушку з бюджету. Правильніше, мабуть, не за тушку, а за куркомісце. Якщо раптом пан Косюк вирішить побудувати нову птахофабрику, то отримає непогану компенсацію у чверть витрат на будівництво. І ще – іншим пунктом програми – йому компенсують чверть банківських кредитів на будівництво.
Читайте також: Як Кабмін запхав свого носа в унітази
І, о диво, такий дивний збіг, саме зараз Косюк будує найбільшу в Європі птахофабрику у Вінницькій області. Чверть від її будівництва – десь мільйонів 150 доларів, мабуть. Уявляєте, такий збіг, такий збіг. А у вас є зате 500 гривень до мінімальної зарплати і ви їх зможете витратити на додаткові 5 кілограмів курячого філе.