Експерти пояснюють: усе це через асфальтобетонне покриття та відсутність озеленення. Окрім естетичної функції, дерева створюють затінок, запобігають нагріванню асфальту і, випаровуючи вологу, охолоджують себе та повітря навколо. Недивно, що за таких умов озеленення району перетворилося на один з факторів ціноутворення на ринку нерухомості. Відомий сервіс для пошуку житла LUN.ua навіть проводив дослідження пішої доступності парків, скверів та зелених зон у мікрорайонах столиці.

На часі: Чим замінити поліетиленові кульки: від біопакетів до полотняних мішечків

Втім, не лише кияни смажаться на сонці через нестачу озеленення – більшість українських мегаполісів з настаннями літа перетворюються на бетонну пустелю. Згідно дослідження Texty.org.ua, крім київських Позняків, Воскресенки та Оболоні, усі рекорди спеки б'ють Левандівка та Рясне у Львові, Балашівка у Харкові, Бугаївка в Одесі та ще багато мікрорайонів українських міст.

Ось так, коли українці цікавляться своїм найближчим навколишнім середовищем, екологічні виклики починають турбувати не лише поодиноких екоактивістів, а й широку громадськість. Втім, якщо зростання температури ми відчуваємо миттєво, "на власній шкірі", то погіршення інших екологічних показників є менш очевидним. Чи знаєте Ви про рівень забруднення водойми, де купалися минулими вихідними? Яким повітрям дихає Ваша дитина, коли грається в сусідній пісочниці?

У травні цього року розпочав свою роботу геоінформаційний ресурс "Відкритий доступ: Відкрите довкілля" (OpenAccess: OpenAnvironment). Він дозволяє зручно перевірити рівень забрудненості водойм та повітря по всій Україні, прослідкувати динаміку цих показників по рокам, а також відстежити екологічне фінансування в регіонах. Продукт створила громадянська організація "Фундація "Відкрите суспільство", у партнерстві з Міністерством екології та природних ресурсів України. Протестувати систему можна тут, керуючись покроковими підказками на сайті.

Як це працює? Екологічна лабораторія у вікні браузера

На сьогодні в Україні працює 457 територіальних водних лабораторій. Вони надсилають результати свого моніторингу до Державного агентства водних ресурсів. Останнє оприлюднює ці дані у власній інформаційній системі, на єдиному порталі даних. Якби ви захотіли перевірити стан сусідньої річки, довелося б переглядати величезну таблицю, шукаючи там найближчу лабораторію з майже п'ятисот. До того ж, людина без фахової освіти наврядчи зможе розібратися у показниках забруднення води.

Щодо повітря, то мережа постів моніторингу якості атмосферного повітря (167 по Україні) надсилає всі дані Укргідрометцентру. Але до їх оприлюднення справа досі не дійшла. І, якби громадянин України захотів дізнатися про рівень забрудненості повітря його міста, йому б довелося спочатку довго з'ясовувати, куди і по яку інформацію звернутися. Врешті-решт, після тривалого очікування він отримав би довідку із закодованими показниками вимірів та нульовими значеннями:

Для того, щоб зрозуміти ці числа, людина має бути експертом. Але навіть експерт не зможе використати такі дані, оскільки вони усереднені за місяць (що не дозволяє відслідкувати динаміку ситуації), не кажучи вже про те, що тільки чотири з одинадцяти основних показників вимірюються на всіх постах.

Натомість система OpenAccess "Відкрите довкілля" орієнтує відвідувача значно простіше: на карті України зображено точки, які відповідають пунктам моніторингу якості води. Кожна точка має забарвлення від блакитного (хороша якість води) до червоного (якість вкрай незадовільна). При натисканні на неї відвідувач одразу бачить показник, який перевищує норму. В обраній вами динаміці можна спостерігати, як змінювалась якість води в кожній точці заміру.

Кроки до екологічного життя: День без поліетилену: скажи пакету ні!

Крім інформації про довкілля, на мапі можна побачити дані по екологічним фінансам, зокрема, обсяги екологічного податку, зібраного з кожної області та суму видатків з державного бюджету. Незабаром на сайті також буде розміщена детальніша інформація про те, яким установам виділяються гроші з бюджету і на які екологічні заходи. Можна буде не тільки з'ясувати головні екологічні проблеми свого регіону, а й що було зроблено, щоб їх вирішити.

Пальцем в небо: як дізнатися якість повітря?

Дещо складнішою є ситуація з оцінкою якості атмосферного повітря. Україна послуговується мережею постів моніторингу, яка дісталася нам у спадок від Радянського Союзу. Наприклад, якість повітря у Львові досі вимірюється в Івано-Франківську. До того ж, за понад півсторіччя кардинально змінилася система автомобільного сполучення і місцезнаходження підприємств-забруднювачів. Тому теперішня мережа моніторингу повітря зовсім не відповідає сучасним потребам, а дані, які вона надає, переважно не відображають реальної ситуації.

По-друге, українські лабораторії мережі Центральної геофізичної обсерваторії гостро потребують технічного та програмного переоснащення. Остання державна програма, яка передбачала фінансування моніторингу довкілля закінчилася ще у 2012 році, і була профінансована лише на 8%.

Відсутність фінансування призвела до того, що у мережі моніторингу відчувається технічний та кадровий голод і, як наслідок, неможливості оперативно надавати інформацію. Сьогодні не вийде отримати дані по якості повітря менше ніж за місяць. Тому, якщо стан повітря погіршується за якимось з показників, ви про це зможете дізнатись, у кращому випадку, через тридцять днів,
– коментує Леся Шевченко, керівниця проекту OpenAccess, президентка Фундації "Відкрите суспільство".

Наразі онлайн-система "Відкрите Довкілля" по розділу "Повітря" ілюструє лише агреговані (узагальнені) дані по областям. Але розробники планують допрацювати цей розділ. "Моніторингом стану повітря нині займається Укргідрометцентр, який підпорядковується Державній службі з надзвичайних ситуацій, яка, у свою чергу, підпорядкована Міністерству внутрішніх справ, а не Мінприроди. У червні 2018 року між Укргідрометцентром та Мінприроди був підписаний Меморандум про співпрацю, реалізація якого має запустити процес фінансування, модернізації та оприлюднення первинних даних щодо показників якості повітря. Наразі цей процес ще триває, але маємо усі підстави сподіватися на його позитивне завершення", – додає Леся Шевченко.

Інформації забагато не буває

Крім роботи над розділом про повітря, проект "Відкрите Довкілля" планує багато інших доопрацювань. По-перше, найближчим часом має відбутися підписання Меморандуму про відповідальність між Проектом "Відкрите довкілля" та Держводагентством України. Держорган муситиме повідомляти про зміни у їхній системі, що збирає дані про якість поверхневої води, щомісяця оприлюднювати інформацію. До того ж, у системі з'явиться окреме розподілення на води суші, підземні води та прибережні води моря.

По-друге, система вже зараз дозволяє громадським організаціям довантажувати в систему свої дані моніторингу стану довкілля. Такі дані будуть марковані відповідним чином, адже активісти можуть користуватися несертифікованими датчиками через їх високу ціну. Система буде розмежовувати ці дані з державними, і описувати методологію їх збору чи калібрування їхнього обладнання. Це матиме додатковий стимул для активістів відповідально ставитись до збору і оприлюднення такої інформації, а громадськість отримає доступ до альтернативних даних.

У підсумку, "Відкрите довкілля" рухається до прийняття на державний баланс, як це сталося з системою "Prozorro". Усі три інтерактивні мапи (вода, повітря, екофінанси) мають інтегруватися в загальнодержавну інформаційну систему "Відкрите довкілля", щодо розробки якої в кінці 2018 року був проведений тендер. Наразі тривають роботи із розробки веб-інтерфейсу та модулю адміністративних послуг.

Тобто з проекту окремої громадської організації "Відкрите довкілля" має перетворитися на елемент системи прийняття політичних рішень.

В цьому полягає наша основна мета. Якщо Ви зараз поглянете на екологічну ситуацію зі своєї суб'єктивної точки зору, а потім на рішення, які приймаються Мінприроди чи іншими держорганами, у Вас складеться враження, що вони не бачать, що відбувається. Ми надаємо їм інформацію у вигляді, доступному для аналізу, і сподіваємося, що тоді їхні політичні рішення стануть кращими,
– коментує Михайло Кольцов, технічний консультант проекту.

Леся Шевченко додає:

Вже зараз Мінприроди готує пропозиції для Кабміну по реформуванню екоподатку, базуючися на даних нашого проекту. Можна сказати, що процес запущено.

Дійсно важливо: Збережімо нашу історію: об'єкти Чорнобиля мають стати всесвітньою спадщиною