Рундальський палац був збудований у XVIII столітті, як літня резиденція герцога Бірона, фаворита російської імператриці Анни Іванівни. На його вимогу й почали закладати цю розкішну будівлю і не менш розкішний сад довкола неї.

Згодом в результаті боротьби за владу, яка вилилася у так званий палацовий переворот, Бірон був арештований та засланий у Сибір. Лише через 23 роки - у 1763-му - Катерина ІІ повернула герцогу його резиденцію, а заразом і стару посаду.

Роботи над палацом відновилися з новою силою. Бірон запросив до проекту знаного архітектора Бартоломео Растреллі, зодчого Зимового палацу Ермітажу у Санкт-Петербурзі. Після Революції палац занепав. У всій його первинній красі дворець відновили лише у 70-х роках минулого сторіччя.

Рундальський палац символізує злиття кількох культур: російської та латвійської - під диктовку італійського зодчого з тяжінням до французького. Цей палац - єдиний взятий - відображає усі впливи, яких зазнала Європа.