Питання мови і ставлення до Росії, які й так є реальними проблемами для людей, політики настільки сильно підкреслювали, що вони стали одними з тем, які, справді, почали роз'єднували людей. Про це генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології розповів в інтерв'ю "РБК-Україні".
Також читайте "Слуга народу" найпопулярніша на Сході: соціолог про рейтинг партії
Довгий процес патріотичності
За його словами, можливо, якби люди на Сході розмовляли українською мовою, то вони були б більш патріотичними й Путін нічого не зміг зробити. Але це швидко не робиться, це довгий процес.
Наприклад, під час опитування ми пропонуємо мову анкети на вибір. Якщо 30 років тому анкету російською вибирали 55%, то зараз обирають 45%,
– зазначив Паніотто.
Він запевнив: "Хоча це можна частково пояснити тим, що тепер ми не проводимо опитування в Криму і на окупованій території Донбасу. Проте реальний ефект за 30 років – приблизно 6% – 7%.
Вважати Гоголя своїм
Якби в Україні, як сказав експерт, орієнтувалися на створення української політичної нації, по-іншому ставилися до російськомовних українців і визнавали російськомовну українську культуру як складову частину української. А також, якби вважали Гоголя своїм, то люди б інакше ставилися до держави. І тоді Путін теж не міг би всунутися в східні області країни.
Від'єднання від України
Хоча ще у 2014 році наші дослідження показували, що від'єднання від України хотіли лише 30% населення Донбасу, 70% не хотіли. Але на думку Паніотто, ці 30% за підтримки Росії зіграли свою роль. За умов активного формування політичної нації там би не було цих 30% і Росія нічого б не змогла зробити.
"Коли ми ставимо питання про проблеми, що турбують людей, мова ніколи не буває на першому місці. Вона завжди на одній з останніх позицій. Крім того, люди не бачать у цьому проблеми, поки, наприклад, до них не змінюється ставлення через мову. Вона як повітря: люди дихають ним і тільки коли його не вистачає, коли відбувається забруднення, вони починають усвідомлювати, що це проблема", – додав соціолог.