І не за ситим життям, а заради великої мети - відтворити історію рідної землі та культуру степних народів.
Геннадій Фісун (прибічник ідеї відродження екології): “Я не міг бачити сходу або заходу сонця - це стосується мене - ну неможливо це побачити і неможливо почути солов’їний спів ввечері, вночі неможливо просто сидіти на зеленому килимі. Взагалі я завжди пропускав прихід весни - я хотів спіймати саме це почуття як приходить весна в степ - у місті це неможливо”.
Дарина та Геннадій - у минулому обидва офісні працівники. А так як на селі для такого фаху роботи немає - довелось вчитись поратись із господарством та обробляти землю. За 2 роки такого життя майже пристосувались. І хоча зізнаються, що деяких звичних для міста речей бракує, все ж знайшли більше, аніж втратили.
Дарина Фісун (прибічниця ідеї відродження екології): “Якщо у нас не буде комп'ютера або чогось іншого - ми жити зможемо, просто свідомість людини в таких місцях - воно розуміє справжню цінність життя. Ми в цій мішурі постійно крутимося і ніхто не може заглянути в глиб себе - ні зрозуміти хто він, що він хоче. В принципі життя так і проходить”.
Гроші родина заробляє здавна відомими справами: вона - шиє льняні плаття з народними орнаментами, він - займається гончарною справою. На власній землі Дарина та Геннадій задумали відновити стоянку давніх племен. Вже склали скіфську баню та, за описаннями історичних книг, будують помешкання.
Однодумці сім’ї Фісун вірять, що у майбутньому екоселище стане справжнім музеєм історії бронзового віку під відкритим небом. І пустувати воно не буде - мешкати в ньому зможуть всі творчі люди, яким захочеться наблизитись до природи, яка дарує натхнення.