Журналістку і оператора Громадського ТV звільнили з полону

Журналісти були в полоні дві доби, терористи захопили їх ввечері 30 червня на Луганщині і звинуватили у шпигунстві на користь української армії. Це викрадення було резонансним, у антитерористичному центрі оперативно створили групу зі звільнення заручників. А столичне головне управління Міністерства внутрішніх справ відкрило кримінальне провадження за фактом зникнення знімальної групи. Тим часом, у підвалах Луганщини та Донеччини залишається ще дуже багато людей. Лише військовополонених – 29.

29 військовослужбовців України являються заручниками. Відповідно вимоги верховного головнокомандувача Президента України у нас створена комісії, на чолі якої стоїть один із заступників голови і ця комісія у встановленому порядку здійснює обмін, — повідомив екс-міністр оборони України Михайло Коваль.

Скільки людей перебуває у заручниках – не знає ніхто

Одна з найвідоміших – льотчиця Надія Савченко, відео допиту якої оприлюднили самі терористи. Скільки цивільних – активістів, журналістів і місцевих – достеменно не знає ніхто.

Це дуже делікатна справа – у нас немає точної кількості людей, особиливо, що стосується цивільного населення, — каже речник Інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко.

Вийти з ворожого лігва вдається не всім. З'явилась інформація, що у полоні помер голова Луганського об'єднання Просвіти Володимир Семистяга. У чоловіка було хворе серце. Проте остаточного підтвердження, чи так це досі не було.

Терористи заявили, що Володимира Семистяги у них не було

Бранців допитували і катували

Ті, кому вдалось вирватися із пекла, розповідають про тортури.

Дмитро провів в полоні сепаратистів ДНР шість днів. Це було наприкінці травня. Його схопили, як члена виборчої комісії під час підготовки до виборів президента, та одразу ж звинуватили у зв’язках із Правим сектором. Разом з іншими ув’язненими його тримали в підвалі Донецького обласного управління СБУ. Там бранців допитували і катували.

Три дні не годували. Були псевдорозстріли. Жінок ґвалтували, — розповідає колишній в’язень сепаратистів ДНР Дмитро.

Разом з Дмитром в полоні було ще декілька десятків людей. Бранців використовували на примусових роботах. Зокрема з високовольтними дротами. Невільників регулярно били. Дмитро зізнається – у полоні спробував покінчити життя самогубством...

Терористи вимагали переписати на них майно, — сказав колишній в'язень терористів ДНР Дмитро.

На волю Дмитро вийшов завдяки обміну заручниками та допомозі громадських організацій. Результат шестиденного полону в проросійських сепаратистів: перелом основи черепу, знищена барабанна перетинка, забої та рани на руках і ногах.

Анна Мокроусова, луганчанка, у полон потрапила на початку травня.

Анна, звільнившись з полону, почала допомагати визволяти заручників

На щастя, у заручниках жінка була лише один день. Коли її звільнили, переїхала в Київ. І тепер як активіст Восток SOS допомагає визволяти з полону людей. Як це робить і кого визволяє зараз – не розповідає, аби не нашкодити. Кожен випадок індивідуальний – інколи допомагають міжнародні організації, інколи особисті знайомства, інколи розголос. Важливо, аби ім'я людини десь прозвучало. У підвалах терористів, каже жінка, чимало заручників, яких ніхто не шукає, і їх і відпускати ніхто не збирається. Найважче, каже Анна визволити громадських активістів, військових. Легше – нікому невідомих людей.

Полонених терористи використовують, як безкоштовну робочу силу, — повідомила активістка "Восток SOS", була у полоні терористів Анна Мокроусова.

Максимальна сума викупу, яку вимагали терористи – 100 000 доларів. Викуп терористи просять часто. Сума – залежить від статусу полоненого.

Платити сепаратистам викуп не варто, — вважає президент фонду "Відкритий діалог" Людмила Козловська.

Витягати людей із полону стає все важче

Журналіст фонду "Відкритий діалог" Сергій Лефтер три тижні пробув у полоні. Після цього фонд почав постійно допомагати полоненим. Йдеться не лише про звільнення, а й про належну психологічну реабілітацію опісля. Проте вести переговори з терористами, каже Людмила Козловська, стає все складніше. Якщо раніше, можна було вийти на них через місцевих жителів, то зараз таких надійних посередників майже немає. Вся надія на міжнародні організації.

Системно звільненням полонених в Україні займаються здебільшого окремі політики та громадські організації, зокрема – "Восток SOS", фонд "Відкритий діалог", "Євромайдан SOS", Донбас SOS. Активісти скаржаться: держава цю роботу ніяк не координує, навіть не здатна пояснити родичам, що слід робити, коли близька людина потрапила у полон.

Активісти не співпрацюють з міліцією на Сході

Покладатися на правоохоронців активісти взагалі не можуть. Причина проста – на Донбасі міліція співпрацює із терористами.

Військових взяли у полон відразу після перевірки міліцією, — говорить екс-міністр оборони України Михайло Коваль.

Тільки 11 чоловік наших військовослужбовців військової служби правопорядку за один раз попали стали заручниками. Тобто вони їхали на цивільному потязі. Їхали з місця, де вони були у відрядження. В потяг на станції Дебальцево зайшли міліціонери, перевірили у них документи, буквально за ними зайшли козаки, які цих 11 військовослужбовців заарештували.

Але навіть у Києві чи інших областях, кажуть активісти, правоохоронці не надто сприяють пошукам заручників.

Викрадення нашого колеги міліція не хотіла фіксувати, — каже президент фонду "Відкритий діалог" Людмила Козловська.

МВС за інформацією про полонених радить звертатись до міліції

На запит Телеканалу новин "24" щодо реєстрації та розгляду справ полонених, у МВС поки не відповіли. Не на камеру кажуть: з Києва нереально вести справи чи підрахувати усіх зниклих. Радять звертатися до тієї ж Луганської та Донецької міліції.