Про те, як така ситуація може позначитися на фінансовому ринку і чи понесуть українці гроші в банки – в ефірі 24 каналу розповів голова правління Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко.
До теми 10 мільярдів гривень "Приватбанку" братам Суркісам: Верховний Суд зупинив виконання ухвали
Про банківську кризу
– Проблема, яка виникла в останні роки – це банківська криза. Процес почався, ще коли була так звана санація, оздоровлення банків. Коли свідомо ліквідували малі банки, в яких були певні фінансові проблеми, багато українців втратили свої гроші. Тому зараз, з одного боку, це спосіб стимулювати українців, аби вони в часи економічної кризи повернулися в банки та активізувати банківську діяльність, збільшити банківські ресурси. З іншого боку, це можливість закрити неприємну тему, коли багато українців 4 – 5 років тому втратили свої гроші під час банківської кризи. Це, на жаль, зменшило рівень довіри українців до банків.
– Потрібно не просто збільшувати цю суму, а доводити державі, що вона може гарантувати вклади людей. І якщо виникає якась банківська криза, то хоча б частину цих вкладів можна було б повернути. Справа не тільки в самому поверненні. Важливо, щоб потім з цими грошима не було маніпуляцій різними недобросовісними чиновниками.
Володимир Фесенко / Фото з etcetera.media
Про справу Суркісів
– Ця справа дуже заплутана, адже в ній багато технічних нюансів. Це дає можливість маніпулювати деякими даними. Справа виникла ще у 2016 році, коли націоналізували "Приватбанк". Це була фактично політична домовленість. Під "гарячу руку" упродовж цієї націоналізації потрапила ціла низка фізичних і юридичних осіб, яких оголосили пов'язаними особами, які теж можуть нести відповідальність.
Через офшорні компанії і родинні депозити Суркісів фінансувався футбольний клуб "Динамо". Рахунки були саме у "Приватбанку": деякі – на території України, деякі – компанії, через які фінансувався клуб "Динамо", на території Кіпру. Сама процедура націоналізації "Приватбанку" була неминучою. На мій погляд, іншого виходу не було, тому що там відбулись певні маніпуляції з політичними мотивами.
– Річ у тому, що на той момент були переговори між тодішнім президентом Порошенком і братами Суркісами, у яких була частка в телеканалі "1+1". Порошенко нібито тиснув на Суркісів, щоб вони або продали цей пакет акцій, або віддали його. Коли відбувалась процедура націоналізації "Приватбанку", то виникла така комбінація, що гроші Суркісів, які були у "Приватбанку" стали сплатою за частку в телеканалі "1+1".
Брати Суркіси / Фото з "Радіо Свобода"
– Братів Суркісів примусово перетворили на акції "Приватбанку", а потім ці акції викупили за 1 гривню, символічно. Фактично це була націоналізація, але де-факто їхні гроші забрали. Вони втратили і свої приватні депозити, і компанії, які фінансували футбольний клуб "Динамо". Після цього почалась тяганина, бо братів Суркісів і ці компанії оголосили пов'язаними особами. Нібито вони були партнерами Коломойського, тому треба конфіскувати ці гроші.
– Суди по цій справі вже тривають понад 3 роки. Було 10 рішень. Рішення Печерського суду – не по суті справи, а на виконання минулих рішень. Верховний суд, коли ця справа до нього доходила, дав зрозуміти, що її треба розглядати в інакшому контексті. Ця справа не пов'язана з процедурою націоналізації. Це справа про коректність і справедливість конфіскації активів братів Суркісів та цих компаній.
Також читайте Хто міг очолити "Динамо" замість Луческу: Суркіс серйозно розглядав іншу кандидатуру
– Виникає 2 негативних прецеденти з точки зору невиконання судових рішень:
- цими прецедентами можуть скористатися інші люди. Це зруйнує нормальне судочинство;
- банківські вклади. Якщо визнати, що тоді було все правильно, хоча зроблено все було штучно, то це можна зараз застосувати ще раз. Тоді немає гарантії для вкладників, особливо для людей, в яких є достатньо великі фінансові ресурси. Вони можуть втратити свої гроші.
Більше про банківську кризу та фінансовий ринок дивіться в інтерв'ю з Володимиром Фесенком на 24 каналі.