Зокрема, свободівці пропонують надати нацменшинам право формувати власні ради у містах чи селах, де вони проживають.
"Ради нацменшин" змогли представляти та лобіювати інтереси своїх громад в органах влади. Також вони, згідно з законопроектом, мають право встановлювати національні свята і отримувати фінансову допомогу з держбюджету на культурний розвиток.
Читайте також: Свободівці зареєстрували законопроект, щоб вирішити питання нацменшин
Щоб створювати подібні структури, потрібен дозвіл місцевої ради. При цьому не менше 30% цього органу самоврядування мають складати представники нацменшини.
Законопроект "Свободи" відносить до нацменшин білорусів, болгар, вірмен, гагаузів, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, молдаван, німців, поляків, ромів, росіян, румунів, сербів, словаків і угорців.
Якщо ж громада захоче отримати статус нацменшини, вона має направити до парламенту звернення з мінімум 10 тисячами підписів своїх представників.
Читайте також: Табачник скаржиться, що абітурієнти хочуть складати ЗНО мовами нацменшин
Однак у законопроекту з'явилися критики. Вадим Колесніченко вважає ініціативу опозиціонерів популістською:
"Це загравання з національними меншинами і демонстрація демократизму перед Європою і населенням країни. Законопроект суперечить Конституції, яка не передбачає формування органів влади за національною ознакою".