Про це розповіла постійний представник Президента України в Автономній республіці Крим Таміла Ташева. Вона розповіла, що населення півострова дуже неоднорідне у своєму ставленні до поточних подій.

Дивіться також Автономія, звичайна область чи ширші можливості: що може бути з Кримом після деокупації

Після деокупації усі росіяни повернуться додому

Ташева каже, що у Криму збільшується спротив окупантам, але значна частина – завезені з "материка" громадяни Росії – категорично проти звільнення.

На їхню думку ніхто не зважатиме – адже після деокупації, а краще заздалегідь, усі вони повернуться додому в Росію,
– заявила Ташева.

Також вона пояснила, що після того, як український прапор з'явиться над усіма кримськими містами та селами, усі пов'язані з тривалою окупацією проблеми не зникнуть. Відтак, розпочнеться довгий і непростий процес реінтеграції Криму.

Що передбачає стратегія реінтеграції півострова

Постпред наголошує, що однією зі складових буде покарання проросійських колаборантів. Водночас звичайним мешканцям півострова боятися цього не слід, адже за банальні побутові контакти з окупаційною адміністрацією нікого до відповідальності притягати не будуть.

"Ми, в першу чергу наші Збройні сили, працюємо над тим, щоб Крим був якомога швидше звільнений. Ми не знаємо, коли це станеться. Але ми маємо бути до цього процесу дійсно готовими", – каже Ташева.

За її словами, відповідні органи наразі перебувають на етапі розробки змін до стратегії деокупації Криму, зокрема, в частині пріоритетності політико-дипломатичного шляху.

Крім того, важливим є питання відповідальності за злочини. Втім, Ташева каже, що "полювання на відьом" та залякування усього населення влаштовувати не будуть.

Кого будуть карати

"Нам потрібно притягти до відповідальності саме тих осіб, які, наприклад, приймали управлінські рішення. Тобто, топпосадовців окупаційних адміністрацій. Тих, хто розкрадав природні багатства, хто активно сприяв утвердженню окупаційного режиму, наприклад, організовував псевдореферендуми, вибори на території окупованого півострова, свідомо займався пропагандою", – відповіла представник президента.

Це, зокрема, має стосуватися тих, хто зрадив присязі: всі українські військові, які перейшли на службу Росії, весь правоохоронний блок та блок, який стосується суддівського корпусу.

За її словами, це десятки тисяч людей, але не сотні тисяч. Ташева пояснює, що покарання не стосуватимуться людей, які працювали в окупаційних адміністраціях, однак не брали участі в прийнятті управлінських рішень, не порушували прав людини.

Щодо рядових чиновників, то, скоріш за все, до них будуть застосовані люстраційні заходи. Процес люстрації повинен йти одночасно з амністуванням певних груп (ті, хто здійснював найтяжчі злочини, злочини проти людяності, геноцид, ті, хто зрадив Україну).

Хто розробляє план покарання

Ташева розповіла, що на базі Представництва створено робочу групу, куди входять 36 експертів з державних органів, правозахисників, експертів міжнародного права, залучили навіть іноземців, які напрацювали ці першочергові кроки та своє збалансоване бачення щодо притягнення до відповідальності цих злочинців.

"Для більшості державних, правоохоронних органів ми презентували загальний концепт, по багатьох питаннях ще дискутуємо, але після затвердження загального підходу та правової рамки, має бути виписане вже конкретне законодавство", – додає вона.

Крім того, Ташева пояснила, що людині, яка прожила всі ці роки в Криму, мала російський паспорт, не була на жодних посадах, але постійно перетиналась з російськими органами влади, боятись нічого.

"У будь-якому випадку люди там народжують дітей, помирають, беруть шлюб, спадщину отримують тощо. І звісно, вони комунікують в даному разі з окупаційною адміністрацією, але лише за факт такої комунікації, лише за факт отримання окупаційного документа однозначно відповідальності не буде", – підкреслила посадовиця.