Про це розповіла постійна представниця Президента України в Криму Таміла Ташева. Вона пояснила, що під час дії воєнного стану не можна вносити зміни до Конституції, тому питання про зміну статусу Криму та Севастополя, ймовірно, не будуть прийняті відразу.
Дивіться також Росіян, які заїхали у Крим за час окупації, примусово видворять, – представниця Зеленського
Севастополь можуть позбавити особливого статусу
"Коли ми говоримо про статус автономії або статус Севастополя, це все потребує змін до Конституції. Скільки триватиме воєнний стан після завершення війни, ми не знаємо, бо можуть завершитись бойові дії, а воєнний стан може тривати і далі, тому що не відбулись фільтраційні заходи, не відновилась публічна влада на деокупованій території України тощо, – сказала Ташева.
Представниця президента зазначила, що обговорюються різні модальності, включно з позбавленням Севастополя особливого статусу.
Ми обговорювали різні модальності. Це і статус кво, де є АРК і Севастополь, і Крим, як звичайна область з позбавленням Севастополя особливого статусу. І звісно говорили і про третій варіант – Кримська автономія за правом народу на самовизначення,
– розповіла Ташева.
Відповідаючи на питання кримська чи кримськотатарська автономія, Ташева сказала, що формально називається Кримська автономія у складі України, а фактично – кримськотатарська.
Вона пояснила, що "лише кримські татари, як корінний народ заявили, артикулювали це своє право, і зрештою мають на це право згідно з міжнародними стандартами".
Конкретних рішень із цього питання ще не приймалося. Ми розуміємо, що у кримських татар є запит на відновлення справедливості щодо себе. Ми розуміємо, що насправді автономія дасть більше захисту цій території щодо різних сепаратистських настроїв,
– додала представниця Володимира Зеленського.
Ташева розповіла, що ключовий аргумент Меджлісу та експертів полягає в тому, що "якщо кримським татарам дати автономію у складі, у межах Української держави, то відповідно, це означатиме, що кримські татари будуть найбільшими захисниками автономії у складі України, бо тут вони отримали те право, яке вони так хотіли реалізувати".
Вона додала, що зі статусом кримськотатарського народу в чинному законодавстві все нормально. Водночас за дорученням президента триває робота над законопроєктом про статус кримськотатарського народу.
"Це вже фактично уточнений, поглиблений закон, де ми зокрема будемо говорити і про певні мовні особливості, культурні особливості, політичні права, захист, в тому числі щодо права обиратися в місцеві органи або у Верховну Раду. Тобто більший обсяг прав ми закладаємо в цей проєкт закону. Я сподіваюсь, що, можливо, навіть в цьому році ми вже зможемо його ухвалити, але точно в найближчий час", – резюмувала Ташева.