"Американські плавання" вікінгів підтверджують як писемні джерела, так й генетичні та археологічні – у 1960 році на території провінції Ньюфаундленд та Лабрадор, Канада, було відкрите поселення, яке заснували саме давні скандинави. Попередньо норвежці облаштували колонії на островах Ісландія та Гренландія. Досліджуючи давні вікінгські саги, можна визначити роки давніх трансатлантичних плавань. Але у такі джерела можуть потрапляти неточності та перебільшення. А от радіовуглецевий метод "не дав промаху" й показав, що європейці побували на американських берегах рівно тисячу років тому – у 1021 році.
Читайте на сайті З'явилося нове підтвердження того, що Колумб не відкривав Америку
Мапа 1570 року, на якій відмічене узбережжя Північної Америки / Фото Wikipedia
Вікінги в Америці
Відкрите у 1960 році поселення норманів отримало назву Л'Анс-о-Медоуз. Науковці вирішили проаналізувати шматки дерева, які збереглися до наших днів.
Науковці виявили, що дерево на території поселення явно рубали залізними знаряддями, яких у корінних жителів тогочасної Америки не було. Тепер потрібно було визначити точний час, коли ця подія відбулася.
Дослідивши річні кільця на оброблених людьми деревах, науковці виявили у всіх їх підвищення рівня вуглецю на певному етапі. Ба більше такий ріст вуглецю у тогочасних деревах можна відшукати по всій Землі, адже він відповідає потужній сонячній бурі, яка відбулася у 922 – 993 роках нашої ери. Відрахувавши від моменту бурі до останнього кільця (тобто до моменту, коли дерево було зрубане людиною), науковці отримали точну дату – 1021 рік нашої ери. Саме тоді скандинави, перебуваючи на території Північної Америки, рубали там дерева.
Читайте за темою Найдавніша мапа Америки, яку намалювали вікінги, виявилася підробкою
Таким чином 1021 рік – це перше точне наукове свідчення того, що вікінги дійсно були першими європейцями, які побували в Америці. Також це є свідченням першого в історії трансатлантичного переходу.
Цілком ймовірно, що скандинави за кілька десятків років до того дісталися узбережжя далекого континенту, але точних відомостей тому немає. Є лише давні саги, які усно передавалися із покоління в покоління, аж поки не були записані. Але це не можна вважати правдивим джерелом інформації.