Уряд готує черговий наступ. Цього разу на житлово-комунальне господарство. Проект наступного кодексу урядовці планують "проштовхнути" найближчим часом. Кажуть - це вкрай необхідно.
”Ми сьогодні живемо за житловим кодексом 80-го року, який ще приймався великим Радянським Союзом!!! Тому його треба сьогодні розглядати і скоріше приймати - це той документ, який сьогодні ставить умови між споживачем і надавачем ЖК послуг. Коли його розглянуть? Ну, зараз його перенесли на наступний тиждень на 14-15 число, а зараз він буде у комітетах”, - каже міністр ЖКГ України Юрій Хіврич.
Полиставши проект житлового кодексу юристи констатують - нічого прогресивного законотворець українцям не запропонував, а просто переписав вже чинне в Україні законодавство.
”Це цивільний кодекс, це закон про осіб, це закон про соціальне житло і закон про примусове виселення із суспільних потреб. Всі ці норми переписані довільно, ну для того, щоб нагнати обсяг цього житлового кодексу”, - каже юрист Тетяна Монтян.
Найспірнішою нормою стало впровадження 3% пені за несплату житлово-комунальних послуг. Для Тетяни Монтян, яка вже протягом тижня мерзне вдома як і тисячі киян - це дуже актуально. До слова, юрист вже 10 років принципово не платить за комунальні послуги. Каже не розуміє куди йдуть гроші.
”Стягнення пені можливе тільки на договірних засадах, за що саме стягувати цю пеню? З кого? І на користь кого? Наш Київ, це взагалі заповідник маразму, у нас у людей в 1 квитанцію забиті всі можливі послуги, люди платять гроші якомусь невідомому ГЕОЦу, який потім їх перераховує кудись, ніхто не знає куди діваються ці гроші”, - каже юрист Тетяна Монтян.
Контролювати комунальне господарство країни, згідно з проектом кодексу, буде Державна житлово-комунальна інспекція. Вона наглядатиме за тим аби споживачі не порушували закон у цій сфері. Щоправда юристів обурює те, що проект кодексу дозволяє інспекторам безперешкодно оглядати під’їзд чи квартиру. Навіть, якщо вона приватизована.
Таку ж реакцію у фахівців викликає і нечітко прописаний у проекті принцип відчудження житла, задля суспільних потреб. Іншими словами, якщо "хрущівка" заважає будівництву дороги, то її мешканців без розмов мають право переселити. При чому туди, куди вирішить місцева влада.
”Написано так: що або добровільна згода, або за рішенням суду відповідно до законодавства, можна сім’ю виселити з “хрущівки”. Те саме - у випадку кредитного житла. Та нема законодавства, нема порядку за яким виселяють!!!”, - каже народний депутат України Олександр Сергієнко.
Уряд каже, що вже наступного тижня проект Житлового кодексу розглядатимуть у комітетах Верховної ради, утім про ухвалення документа поки не йдеться. Але люди уже готові знову вийти на вулиці.
“Якщо влада не буде прислухатися до народу на рахунок житлового, трудового, а далі іде і податковий кодекс, який також стосується підприємців, то люди вийдуть”, - каже координатор центрального штабу порятунку підприємництва Максим Маньковський.
Фахівці наполягають - аби уникнути подібних до Податкового майданів, насамперед треба провести лікбез серед населення. В іншому разі Майдан Незалежності ризикує перетворитися на Майдан Незгоди з усіма законодавчими змінами.