У ньому максимальний річний прибуток зменшувався з півмільйона до 300 тисяч, скорочувався перелік галузей, у яких можуть працювати спрощенці. Приміром, під цю категорію не підпадають торгівці підакцизним товаром, ігрові заклади та охоронні фірми; запроваджувався єдиний соціальний внесок за кожного найманого працівника - 328 гривень щомісяця. Також на усі види торгівлі - від яток, до ринкової - вводять збір, кошти від якого планувалося спрямувати до місцевого бюджету.

Натомість, про широко розрекламовані демократичні ініціативи - такі як податки на розкіш та на нерухомість - у кодексі немає навіть згадки. У віце-прем’єра з економічних питань Сергія Тігіпка, поборника вищезгаданих ідей, від надрукованого у середу документа поспішили відхреститися.

“Ніяких рішень Кабінет Міністрів не приймав стосовно Податкового кодексу. Те, що надруковано, я вважаю, там є ще достатньо багато позицій, які потрібно буде відкоригувати. Тому, що там є і посилення адміністрування деяке, і я вважаю, що цього не буде, і той же Прем’єр-міністр сказав, що цього не буде. Але був час, Міністерство фінансів видало цей варіант, нічого, ми спокійно доопрацюємо”, - заявив віце-прем’єр міністр з економічних питань Сергій Тігіпко.

У Тігіпка заспокоюють, справжній проект Податкового кодексу міститиме щонайменше 14 відмінностей від поспішно оприлюдненого у середу. Зокрема, там пропонуватиметься збільшити підприємцю мінімальну суму річного прибутку - на кожного робітника по 100 тисяч гривень. Тим часом, в опозиції проект Податкового кодексу назвали насмішкою над українцями.

Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко підсумував - гостра дискусія навколо запровадження жорстких і майже тоталітарних методів контролю за підприємницькою діяльністю жодного результату не дала. Адже, у кодекс все ж заклали необхідність створення податкової інспекції, повноваження якої майже ідентичні спецслужбам.

Отож податківцям надається право здійснювати непрямі методи контролю - нагляд за громадянами, здійснення економічного аналізу їхньої діяльності, контроль за їхніми прибутками і витратами, обурюється Томенко. Окрім цього, контролерам пропонують надати право оглядати приміщення і території, де здійснюється господарська діяльність людини - а це вже пряме порушення Конституції, зауважує віце-спікер.

На щастя, з проекту вилучили норму про право податківців обшукувати житла громадян та здійснювати позапланові перевірки. Микола Томенко також висловив здивування з приводу оприлюднення в офіційному виданні - проекту кодексу, не затвердженого Кабміном. Та у Мінфіні вже запустили механізм обговорення свого варіанту кодексу.

“На мій погляд, це дуже правильно - більшість представників наукових кіл, бізнесу зможуть прийняти участь в цьому, виголисити свої пропозиції”, - каже перший заступник міністра фінансів України Вадим Копилов.

Залишається загадкою, як у Мінфіні сподіваються зібрати таке максимально широке дискусійне коло у розпал сезону відпусток? Водночас, в опозиції попереджають - посилення податкового тиску і контролю, одну частину малого бізнесу зажене в тінь, іншу - у могилу. До того ж, на думку тіньового уряду, через новий кодекс хочуть запровадити схеми відмивання грошей.

“Це відома схема, взагалі італійська мафія таким чином легалізувала “чорні гроші” - через лотереї, через різного роду виграші. Якщо ми хочемо цього в нашій країні, тоді точно треба залишити цю новацію в другій редакції Податкового кодексу”, - вважає міністр фінансів опозиційного уряду Андрій Сенченко.

Інші фахівці вказують на надмірну кількість вітчизняних податків - адже нині український підприємець платить на рік 147 різних поборів - це найбільше у світі! У той час, як у Росії податків лише 11, у Китаї та Франції - по 7. Відтак, нашим законотворцям варто було б залучати до роботи над кодексом і закордонних спеціалістів.

“Звичайно, говорити про це, як про Податковий кодекс ще дуже-дуже зарано. Треба використовувати досвід. Не залучений жоден іноземний фахівець, як, наприклад, Бальцерович з Польщі. Будь ласка. Розказав би про податок на депозити, як Польща скочила”, - зазначив народний депутат України Сергій Бичков.

Президент України, почитавши плід трудів Мінфіну і ДПА, також залишився незадоволеним - висловив лишень сподівання, що цей документ доведуть до ладу. Головне, кажуть фахівці, аби законотворці, готуючи Податковий кодекс, частіше згадували - українці - одна з найбідніших націй у Європі, на межі виживання у нас і так живе кожен п’ятий громадянин.