Що передувало трагедії?

Координатор одеського Євромайдану у 2013-2014 роках, заступник голови Одеської обласної держадміністрації у травні 2014 року, полковник запасу, кандидат військових наук Олександр Остапенко розповів, що в цей період в Одесі було "безвладдя", адже обласна держадміністрація тільки сформувалася, а в самій Одесі не було мера, був виконувач обов’язки.

Олександр Остапенко / Фото dumka.odessa.ua

Після подій на Майдані в Одесі діяли дві протиборчі групи, ціль яких – охорона порядку під час масових заходів і захист учасників. Наприкінці лютого було оголошено про створення "Самооборони Одеського Євромайдану". Водночас "Антимайдан" формує аналогічну структуру: "Одеську" і "Народну" дружини.

Згадуємо Трагедія 2 травня у фото

Як виявилося згодом, учасники руху "Куликового поля", що брали участь в акціях "Антимайдану", негласно координували свої дії шляхом домовленостей з патріотами. Тоді, під час маївки, організованою "Одеською дружиною” навіть були присутні кілька активістів “Євромайдану” з родинами. Ці контакти зберігаються аж до вечора 1 травня.

Я вам як координатор одеського Євромайдану скажу, що комунікація між групами "Антимайдану" і "Майдану" була. Принаймні для того, щоб не було зіткнень і не страждали люди іноді домовлялися, що марші будемо проводити на різних вулицях. Неможливо сказати, що "Євромайдан" був налаштований на конфронтацію в цей час, але треба сказати, що "Антимайдан" завжди порушував домовленості. Провокації були, але вирішувалися. Однак, не в цей день. Це, мабуть, є предметом особливого дослідження, який імпульс призвів до того, що "Антимайдан" напав на "Марш Єдності" саме в цей день, бо воно все відбулося певним чином імпульсивно. Очевидно, що була якась команда робити саме так,
– розповів Олександр Остапенко.

2 травня 2014 року на матч між одеською футбольною командою "Чорноморець" та харківською "Металіст" приїхали близько 500 харківських уболівальників. На той час усі фан-клуби українських команд уклали офіційне перемир‘я. Гра супроводжувалася спільними "Маршами єдності України" в яких брали участь вболівальники двох команд з активістами Євромайдану. Вони мали пройти від Соборної площі по Дерибасівській і до стадіону.

Координатор одеського Євромайдану у 2013-2014 роках Олександр Остапенко розповів, що "Одеська Дружина" й подібні угрупування мали комунікацію з Росією, яка виділяла їм гроші. За його словами в Одесі прихильники "русского мира" програли ще 3 березня. Остапенко зазначив, що конфронтації між прихильниками "Євромайдану" та "Антимайдану" ніхто не хотів. Так звані "куликовці", які мали наметове містечко на Куликовому полі, мали переїхати за межі Одеси. Однак, ця домовленість, фактично, була паралізована.

Загалом на Куликовому полі залишилося кілька наметів. Весь цей "антимайданівський рух" поступово сходив на нуль, але потрібно було саме таке збурення, щоб показати це крокування "русской весни" на теренах України. Було зрозуміло, що в Одесі "русская весна" у їх розумінні не може відбутися, але вони постійно комунікували з своїми кураторами з РФ. Це абсолютно підтверджений факт. Треба, щоб була така подія, яка б сколихнула не тільки Україну, а й підтримала ті сепаратистські рухи, які були в Донецькій та Луганській областях та інших містах України. Саме тому, вони пішли на явну конфронтацію. Без всякого сумніву, ніхто не хотів і не планував те, що відбулося потім,
– розповів Остапенко.

Сутички на Грецькій площі та пожежа в будинку Профспілок

Перші сутички відбулися на Грецькій площі. Звідти стартувала патріотична хода одеських та харківських футбольних вболівальників на матч між "Чорноморцем" та "Металістом". До них приєдналися інші патріотичні організації та проукраїнські активісти, але в якийсь момент ситуація вийшла з-під контролю.

Кілька десятків активістів "Антимайдану", екіпіровані касками та палицями, з'явилися у центрі Одесі неподалік анонсованого там "Маршу єдності України" та рухалися паралельною вулицею. Після нападу на колону у районі вулиці Грецької, люди почали розбирати тротуарну плитку, розбивати її на частини та кидати одне в одного. З одної та з іншої сторони летіли світло-шумові гранати, а також було чутно звуки, схожі на постріли. У перші хвилини протистоянь активістів розділив кордон міліції, що повністю перекрив вулицю, однак, це мало допомогло, адже, кожна зі сторін перекидала камені та вибухові пакети через кордон міліції. Близько 16 години у місцевих ЗМІ з'явилося повідомлення, що у результаті зіткнень один з представників ультрас помер. Також було смертельно поранено десятника "Правого сектора" Ігоря Іванова.

Сутички продовжилися на Куликовому полі

Саме там на той момент базується одеський "Антимайдан". Активісти знесли намети, згодом обидві сторони активно почали кидати один в одного коктейлями Молотова.

Частина пляшок полетіли з Будинку профспілок, у якому заховалися "антимайданівці". Через деякий час у будівлі, у яку увірвалися проросійські активісти, в результаті підпалу виникла пожежа, внаслідок чого загинуло кілька десятків осіб. Деякі люди, намагаючись врятуватись від пожежі, вистрибували з вікон.

Причини конфронтації

Олександр Остапенко, який був на той час заступником голови обласної держадміністрації та був у центрі подій 2-го травня вважає, що конфронтація двох протиборчих сил потрібна була для того, щоб у засобах масової інформації можна потім було трактувати про нібито придушення "російськомовних" чи тих, які були прихильниками "русской весны".

Друга причина – неявна, але вона точно є. Були інтереси інших політичних сил, які стосувалися усунення від посади тодішнього керівника Одеської обласної державної адміністрації Володимира Немировського й отримання певного контролю над Одеським регіоном. Це – інша сторінка. Я не суддя, але я відчуваю і не здивуюсь, що зіштовхування було з боку певних груп, які хотіли мати контроль над Одесою на той час. І вони теж комунікували, які з патріотичною спільнотою так і з сепаратистами. Я не здивуюся, якщо їм давали гроші,
— додав кандидат військових наук.

Слідство провалене?

Через 10 днів після одеської трагедії, було створено "Групу 2-го травня", яка проводила власне незалежне розслідування. До групи увійшли журналісти, громадські діячі, експерти.

Координаторка "Групи 2 травня" Тетяна Герасимова розповіла, що після подій було порушено кілька кримінальних справ. І потім із цих справ вибудовувалися кілька напрямів розслідування.

Тетяна Герасимова / Фото dw.com

Адже всі події діляться на дві частини:

  • події на Грецькій площі, де від вогнепальної зброї загинуло шестеро людей;
  • пожежа в будинку Профспілок, де загинуло 8 людей від падіння при спробі врятуватися від вогню та 34 від наслідків пожежі.

Розслідування про масові заворушення в центрі Одеси було виділено в окремий епізод. Підозрюваних затримали в торговому центрі "Афіна" ще до пожежі у будинку Профспілок. Судовий процес щодо цих людей, яких звинувачували в організації масових заворушень закінчився у вересні 2017 року тим, що колегія суддів Іллічівського міського суду Одеської області виправдала 19 обвинувачених по справі "подій 2 травня".

До того ж цей вирок був винесений через те, що сторона звинувачення не змогла надати суду переконливих об’єктивних доказів. Тобто, суд констатував, що слідство було проведене вкрай не якісно. І цих 19 людей всіх виправдали. Треба розуміти, що їх виправдали не тому що, що вони були не винні. Вони дійсно спровокували ці масові заворушення, які спричинили спочатку вбивства шістьох людей у центрі міста, а потім закінчилося все пожежею у будинку Профспілок. Це розслідування закінчилося нічим, "пшиком",
– додала Герасимова.

"Розслідування не рухається"

Координаторка "Групи 2-го травня" розповіла, що коли на цей виправдальний вирок обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, то на апеляційний суд, фактично, вже ніхто не приходив.

Розслідування не рухається, воно повністю провалене. Справу слухали до осені 2020 року, але засідання переносили. До вересня 2020 року Миколаївський суд призупинив розгляд цієї справи, об’явив в розшук 10 фігурантів справи, яких спочатку виправдали, а потім знову спробували посадити на "підсудну лавку" і все, ця справа "завмерла". Ніхто їх, ясна річ, не шукає. Це має робити обласна поліція, але ніхто цим не займається,
– зазначила Герасимова.

Олександр Остапенко розповів, що багато речових доказів, які були взяті зразу після подій 2-го травня, кудись зникли.

Не дуже хочуть в органах Нацполіції і певні впливові групи тут, в Одесі, довести це розслідування до логічного кінця. Очікувати, що одеська чи київська поліція доведе до логічного кінця - важко. Я можу привести приклад, як 19 лютого на журналістів напали тітушки біля обласної держадміністрації. Там було очевидно, що цю команду давав тодішній очільник облдержадміністрації, але навіть розслідування нападу на журналістів на сьогодні нічим не закінчилося,
– зазначив Остапенко.

Підполковник у відставці, експерт "Групи 2 травня", експерт з діяльності правоохоронних органів Владислав Сердюк розповів, що група розслідування самих подій вже не веде.

Ми вже вичерпали всю інформацію, яка у нас була. Зараз ми займаємося тільки інформуванням суспільства про те, що відбулося: видаємо книжки, знімаємо фільми, розказуємо про це. Проблема з нашим розслідуванням ще в тому, що ми не знаємо, що відбувається з розслідуванням у прокуратурі і поліції,
– каже Сердюк.

За словами експерта, на даний час у "Групи 2 травня" немає ніякого контакту із слідчою групою поліції.

Ми навіть не знаємо чи є ця слідча група по цій справі та взагалі ми не знаємо точно, де знаходиться сама справа по 2 травню. Вона була у Києві, потім її сюди перекинули, потім знову у Київ, потім знову в Одесу. Я маю на увазі основну справу – щодо масових заворушень. Справи по співробітниках міліції та ДСНС частково в судах, частково в ДБР знаходяться. Там теж майже ніякого зрушення немає,
– розповів Сердюк.

За словами підполковника у відставці, за останні два роки були епізодичні контакти з прокуратурою, які інформували про дії самих співробітників міліції. Владислав Сердюк зазначив, що останній контакт з поліцією був ще у 2017 році.

З того часу поліція до нас не зверталася. Ми зверталися до них з запитами. Це так звана "3700" – основна справа щодо масових заворушень. І ніяких відповідей ми не отримали. Ми здогадуємося, що там все завмерло і нічого взагалі не робиться,
– каже експерт.

Владислав Сердюк розповів, що особи, які були на фото та відео – встановлені, однак чи всі допитані – невідомо. За його словами, у 2017 році на допити викликали людей, номера телефонів яких в цей день були зафіксовані на Грецькій площі та Куликовому полі біля будинку Профспілок.

За словами підполковника у відставці, досі чіткої відповіді, чому група "Антимайдану" напала на прихильників "Євромайдану" немає, бо організатор цього нападу Сергій Долженков був виправданий судом і зараз знаходиться на території Російської Федерації.

За той час, поки він був під арештом, він так нічого про це і не сказав. За нашою версією, перед цим була певна домовленість, що наметовий табір з Куликового поля переїжджає в інше місце. Всі погодилися, хто так був, крім окремих груп осіб, зокрема, і Долженкова і ще деяких. Вони сказали, що "все одно підуть захищати Одесу від "бандерівців". Це вони й зробили 2-го травня, зненацька напали на мирний мітинг і все це почалося,
– розповів експерт "Групи 2-го травня".

Роль міліції та рятувальників

Правоохоронці розслідують події 2 травня в Одесі в межах кількох кримінальних справ. Зокрема, щодо причин пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі та щодо бездіяльності рятувальників у перші її хвилини, обвинувачується екскерівник МНС Одещини Володимир Боделан. У іншій справі фігурують екскерівник міліції Одеської області Петро Луцюк та його заступник з громадської безпеки Дмитро Фучеджі.

Вироків наразі немає, зокрема, Боделан і Фучеджі втекли до Росії.

"На той час поліція була внутрішньо й ідеологічно абсолютно проросійська"

За словами Олександра Остапенка, міліція у 2014 році була абсолютно деморалізована подіями Майдану й очікуваннями якихось репресій відносно працівників міліції.

Але треба розуміти, що на той час поліція була внутрішньо й ідеологічно абсолютно проросійська й вона мала набагато гарніші комунікації в середовищі "Антимайдану" ніж у середовищі Євромайдану та одеської Самооборони. Я пам’ятаю абсолютну відстороненість і Служби безпеки України, прокуратури й міліції на той час від того, що відбувалося у місті,
– розповів Остапенко.

Експерт з діяльності правоохоронних органів Владислав Сердюк зазначає, що у 2014 році більшість співробітників міліції вважали, що події на Майдані в Києві – державний переворот і що всі протестувальники – злочинці, яких треба покарати.

Навіть зараз багато хто так вважає, а тоді пройшло мало часу з того. До того ж міліція в Одесі, не вся, але частково була сепаратизована. Ми розуміли, якщо в Одесі почалися б такі події як в Луганську, Донецьку та Криму, то значна частина співробітників міліції зрадила б присязі,
– наголосив Сердюк.

За словами експерта міліція симпатизувала "Антимадану" й тому, що вони на Куликовому полі зробили меморіал співробітникам міліції та внутрішніх військ, які загинули на Майдані.

Однак, я не знаю як у слідства, але у нашої групи немає такої інформації про те, що міліція була в змові з "Антимайданом",
– додав Сердюк.

Тетяна Герасимова розповіла, що ексочільник обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Володимир Боделан після подій 2-го травня ще кілька місяців був в Одесі: його звільняли, він судився, щоб його відновили.

Він зустрічався з нашою групою, роздавав інтерв’ю і ніхто його не чіпав, поки не подали в прокуратуру заяву, щоб порушили кримінальну справу по факту пожежі, що керівництво ДСНС вчасно не вислало машину, яка їхала 40 хвилин до Куликового поля замість 5. Якби вони приїхали вчасно, то людей би вийшло врятувати. Йому просто дали втекти, його оголосили в розшук зразу на другий день, як він поїхав. Йому явно злили інформацію,
– зазначила Герасимова.

За словами координаторки "Групи 2 травня" пожежа досі ніяк не розслідувана і перебуває в слідчому управлінні обласної поліції.

Що з нею і на якій вона стадії? Дізнатися неможливо. На мій інформаційний запит, який я відправила ще місяць тому в обласну поліцію, відповіді не отримала. Тобто, якщо раніше мені б хоча б відповідали на інформаційні запити й керівництво виходило на брифінги, то зараз повне мовчання. Ніхто нічого не звітує перед громадянами. Більше менш рухається до фіналу судовий процес відносно ексначальника міліції і його підданих, розслідування якого веде Генпрокуратура,
– додала Тетяна Герасимова.

Чи можна говорити про примирення?

Олександр Остапенко зазначає, що події 2 травня – це абсолютна трагедія, яка стала наслідком бездіяльності, в тому числі поліції й органів місцевого самоврядування. Попри офіційні та неофіційні розслідування, дискусія щодо її причин в Одесі не припиняється.

Як можна примиритися з людьми, які спровокували таку страшну трагедію? І як це можна робити, коли держава досі не поставила крапку в цьому розслідуванні? Якби хоча б був реальний, об’єктивний вирок цим людям і вони б відбували покарання за те, що зробили. На їх руках кров,
– каже координаторка Тетяна Герасимова.

Владислав Сердюк вважає, що навіть через 7 років після цих подій, суспільство в Одесі – розділене.

Дуже багато одеситів досі чекають Путіна і вважають, що події 2-го травня — це було знищення "бандерівцями" російськомовного населення. Це, звичайно, підігрівається пропагандою Москви. Дуже складна ситуація. Хто б там що не казав, ні про яке примирення й мови зараз не може бути. Треба розуміти, що тут відбувалося до подій 2-го травня. В Одесі відбувалося все те саме, що в Донецьку й Луганську,
– зазначив Сердюк.