Відтепер санкції стають не інструментом впливу на політику Путіна, а покаранням за анексію Криму і війну на сході України, пише Юлія Смирнова для Die Welt.
У Кремлі нові штрафні заходи трактують як прагнення США поставити Росію на коліна в економічному плані, а не як покарання за агресивні дії проти інших держав, йдеться у статті.
Читайте також: Ставка Путіна на Трампа блискавично зіграла проти президента Росії, – New York Times
Тому, на думку журналістки, немає підстав вважати, що нові санкції змусять Кремль припинити підтримувати бойовиків на сході України або Асада в Сирії, віддати Крим або розпустити хакерські групи, спонсоровані державою. З іншого боку, Москва надалі буде розуміти, що її політика не залишиться без уваги – такий, принаймні в теорії, сенс санкцій. Однак останні роки Путіна ніщо не зупиняло у напрямку до ескалації, продовжує авторка.
Спроба втрутитися у президентські вибори в США стала другою стратегічною помилкою Кремля після анексії Криму. (...) Нездатність прорахувати міжнародні наслідки обох прорахунків свідчить про те, що Кремлю не вистачає стратегічного мислення й аналізу,
– цитує видання незалежного політолога Лілію Шевцову.
"Тема Росії настільки отруйна, що мало хто з американських політиків наважиться відкрито виступати за поліпшення відносин з Москвою. Конкретного шляху виходу з конфронтації не передбачається", – констатує Смирнова.
Читайте також: Надіям на покращення відносин зі США кінець, – Медведєв відреагував на нові санкції
Нагадаємо, 25 липня Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроект, яким впроваджуються санкції проти Росії та обмежується право президента США Дональда Трампа знімати чи навіть пом'якшувати обмеження проти Кремля.
Не дочекавшись підписання Трампом відповідного закону, у Росії вирішили вдатись до санкцій у відповідь – вимагають скоротити кількість американських дипломатів у РФ до 455 осіб.
Вчора, 2 серпня, президент США Дональд Трамп підписав закон про посилення та запровадження нових санкцій проти Росії.