Звичайні, на перший погляд сільськогосподарські поля, під шаром чорнозему приховують понад дві тисячі унікальних будівель. Історики розповідають - на одному місці трипільці жили 50-60 років. Коли земля виснажувалася, переселялися в інше місце, а як йшли, проводили ритуал очищення - спалювали поселення. Наразі археологи розкопують два таких будинки.

"99% цих жител були двокамерні, тобто вони ділились на вхідну частину і житлову частину. Вхідна частина приблизно стандартна була 3-4 метри і житлова частина - це житло 13 метрів, тобто десь приблизно 10 метрів це житлова частина", - каже працівник Інституту археології Дмитро Чорновіл.

Окрім знаних істориків, науковців зі столичного Інституту археології, залучають до розкопок і молоде покоління - студентів з Києва та Чернігова. Робочий день тут починається з самого ранку - години з сьомої і триває до обіду, далі працювати важко, бо стає надто спекотно. Ті кажуть - робота це важка, але цікава та понад усе мріють зробити тут справжнє археологічне відкриття.

"Для мене це були нові розкопки. Це дуже цікаво. Те, що в підручниках було одним, на практиці це все цікаве, інакше, все це оживає в твоїй фантазії, стає реальним, не так як у книжці. Наприклад на цих розкопках дуже би хотів знайти жіночу статуетку, або біноклевидний посуд", - каже студент-археолог Дмитро Гужва.

"Цьому кубку, знайденому на Черкащині близько 5 тисяч років. Не виключено, що саме в таких посудинах трипільці приносили жертви своїм богам. А розміщали їх на вівтарях, які обов’язково знаходилися в кожному будинку", - каже журналіст Юлія Даценко.

Попри історичну важливість розкопок, які розпочалися тут ще у 1981 році, держава в них участі не бере, бідкаються історики. Кажуть, усі роботи на початку 90-х припинилися, землі - використовували для сільськогосподарських потреб - орали, засіювали зерном. Чималий історичний зріз був тоді фактично знищений. Поновили розкопки лише за 10 років. Роботи фінансуються американським та англійським фондами.

"Трипільську культуру називають початком української цивілізації, українського народу. І я вважав, що на її дослідження держава має виділяти великі гроші, але виявилось це не так. Саме тому я вирішив щороку фінансувати ці розкопки. Щоб можна було знаходити, зберігати, досліджувати та показувати унікальні знахідки - аби колись розгадати таємниці трипільської культури", - каже меценат розкопок Бертран Кост.

Почали в заповіднику роботу і над організацією музейного комплексу. Невдовзі тут для туристів побудують містечко, ідентичне трипільському. Покажуть і усі унікальні знахідки, а їх вже близько 5 тисяч. У місцевому музеї наразі оформили усього кілька залів, втім навіть і до них - інтерес колосальний.

"У нас величезна колекція, мабуть найбільша в Україні, колекція архітектурних конструкцій трипільського житла. Ось ми зараз стоїмо біля штукатурки, ви її більше ніде не знайдете, в жодному музеї України. Чим ми можемо гордитися, то це тим, що у нас є метал з поселення Бернашівка - це найраніше трипільське поселення в Україні, тобто ми маємо в своїх фондах найраніший метал на Україні", - каже директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

Розкопки поблизу села Легедзине триватимуть до перших холодів. Археологи певні - вже скоро зможуть здивувати українців і весь світ своїми відкриттями. Втім наголошують - без державної підтримки унікальна історія має небезпеку зникнути - чи то під гусенями колгоспних тракторів, чи то від рук так званих "чорних археологів", а трипільці з їх унікальною культурою залишаться хіба що на сторінках підручників з історії.