У ній порівнюється Закон людський і Божий, Конституція держави і Конституція духовна.

Найвищий закон нашої держави, що був прийнятий рівно 20 років тому, й сьогодні визначає основні обов’язки та права держави, суспільства та громадян, і це надзвичайно важливий документ для нашої країни. Однак, намагаючись дотримуватись соціальних законів, в той самий час ми можемо абсолютно забувати про існування не менш важливої духовної Конституції, котра ґрунтується на духовних законах і є універсальною для кожної людини на Землі,
– йдеться у статті.

"Культивована в сучасному світі мета життя, що полягає в максимальному задоволенні всіх так званих природних потреб людини та пов'язана з широкою соціальною "свободою" особистості, виходить з розуміння людини як істоти вже духовно повноцінної (людина – це звучить гордо), яка має потребу лише у відповідних матеріальних і соціальних умовах життя. Надзвичайно важливо розуміти, що так само, як існують закони матеріального світу, порушення яких часом призводить до трагічних наслідків, також існують і закони духовні, встановлені Богом, порушення котрих призводить до руйнування природи людини. Це стосується навіть фізичних законів, адже Бог є Творець світу і ці закони – також від Нього. І ми всі вимушені виконувати, наприклад, і ці закони фізики – не спускаємося з десятого поверху будинку через вікно, а йдемо сходами, бо знаємо, що розіб’ємось", – підкреслюють в Київському Патріархаті.

Сайт УПЦ КП наголошує на тому, що людська свобода – дуже неоднозначне поняття, і воно може вживатися в різних значеннях. Наприклад, свобода волі, яка є однією з фундаментальних властивостей людської природи і яка виражається у внутрішньому самовизначенні особистості перед вибором добра і зла. Соціальна свобода – свобода справ у навколишньому світі (мораль як сукупність норм поведінки, звичаї, закони...). А також духовна свобода, що виражається у владі людини над своїм егоїзмом, пристрастями, гріховними почуттями, надмірними бажаннями, тобто виражається у владі над самим собою. "Ця духовна свобода, а не зовнішня, соціальна, і є тією метою для людини, котра хоче бути вільною. Свобода ж, яка стала над любов’ю, "свобода без Бога" – страшна", – переконані в Церкві.

В Київському Патріархаті нагадують, що сучасна цивілізація, з неухильною прямолінійністю утверджуючи безпеку плоті і свободу пристрастей, все більше ігнорує безпеку душі і все далі відходить від основ християнської любові.

"Ненормальність, беззаконність життя завжди породжує страждання, яке мало б спонукати розумну істоту – людину – шукати його причини не тільки в світі фізичному, а й в духовному. Але, на жаль, людина, досліджуючи світ матеріальний, не приділяє одночасно належної уваги духовній сфері життя і тому безупинно порушує її закони.

Тож, святкуючи день, присвячений Конституції державній, маємо пам’ятати і про Божий Закон як Конституцію духовну. Бо без останньої і перша стає безсилою та мало плідною. Так само, як без духовного вдосконалення і матеріальне зростання перетворюється лише на пусту гонитву за задоволеннями", – підсумовує редакційна стаття офіційного сайту Київського Патріархату.

З повним текстом статті "Конституція державна і Конституція духовна" можна ознайомитися тут.