Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Чому в бюджеті немає обіцяного росту економіки: у "Слузі народу" дали відповідь

      Про бюджет на 2020 рік та економічне зростання, голосування щодо відкриття ринку землі в Україні, а також ймовірну зустріч Зеленського з Путіним – про це в ефірі 24 каналу у програмі "Політична анатомія" розповіли Роман Лозинський, Галина Янченко, Олександр Сурков, Микола Давидюк, Роман Безсмертний, Євген Назаренко та Роман Сластьон.

      Про бюджет на 2020 рік та економічне зростання

      Зазначимо, що після свого призначення прем'єр-міністр Олексій Гончарук озвучив низку планів його уряду, найамбітнішим з яких було досягнення економічного зростання на рівні 40% за 5 років. 

      Цікаво! Про таємниці засідань "Слуги народу" і газовий контракт з Росією: Герус розповів деталі

      У відповідь на закидання про невиконання обіцянок "Слуги народу" щодо зростання економіки депутатка цієї партії Галина Янченко відповіла: "Ми успадкували щось від попередньої влади, від попереднього парламенту та уряду. І знаєте, що ми успадкували? Ми успадкували пікові виплати за зовнішніми боргами". 

      В 2020 – 2021 роках ми як країна маємо просто віддати третину нашого річного бюджету кредиторам. Ось там якраз і закладені гроші, які ми могли б витратити на інфраструктуру, на збільшення соцвиплат і прожиткового мінімуму,
      – запевнила вона.

      За словами депутатки, збільшити бюджет, який наразі не відповідає обіцяним 40% зростання за 5 років, допоможуть кілька законопроєктів.

      "Це приватизація велика і мала. Ми змінили підхід, ми не робимо це в ручному порядку, коли формується певний перелік назв підприємств. Ми підійшли аналітично і створили критерії. Там не буде місця ручному управлінню. Від приватизації та оренди майна плануємо залучити приблизно 10-12 мільярдів гривень, це приблизно 1% ВВП", – розповіла Янченко.

      Крім цього, вона наголосила, що у бюджеті на 2020 рік закладено песимістичний варіант доходу від легалізації грального бізнесу.

      Бюджет на 2020 рік
      Доходи бюджету на 2020 рік

      "Наразі в Україні і так існує незаконний гральний бізнес, але заробляють на ньому криміналітет і деякі правоохоронні органи, які це "кришують". Легалізувати азартні ігри хочуть саме для того, аби зменшити подібні схеми і водночас принести дохід у бюджет", – додала нардепка.

      Й підкреслила, що в бюджет закладено 3 мільярди доходу. Проте це навіть не реалістичний, а песимістичний сценарій. Адже за прогнозами це може бути від 3 до 10 мільярдів гривень.

      В якому стані законопроєкти про азартні ігри та приватизаціюВарто зазначити, що законопроєкт щодо грального бізнесу наразі тільки доопрацьований Кабміном та поданий на розгляд до ВРУ. А законопроєкт, яким скасувала перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, проголосований лише у першому читанні. Однак дохід від них вже внесли у держбюджет 2020.

      Більше про приватизацію – читайте тут.
      Більше про легалізацію грального бізнесу – тут.
      Про основні цифри Держбюджету на 2020 рік – тут.

      Про голосування щодо відкриття ринку землі

      Верховна Рада підтримала законопроєкт №2178-10 про впровадження ринку землі у першому читанні. Та проголосували лише "слуги народу" та 13 позафракційних. 16 депутатів не голосували взагалі, ще 52 проголосували проти. Крім цього, 57 осіб утримались, серед них – депутати "Голосу".

      Як пояснив депутат "Голосу" Роман Лозинський, у програмі його фракції є кілька пунктів, які стосуються земельної реформи. Зокрема мовиться, що відкриття ринку землі повинне відбуватися прозоро та відкрито. До того ж, ринок землі повинен відкриватися насамперед у інтересах малих та середніх фермерів, а не агрохолдингів.

      Роман Лозинський
      Народний депутат від партії "Голос" Роман Лозинський

      "Що ми бачимо зараз? Законотворчий процес, який насправді поєднав у собі брифінг Зеленського за трохи більше, ніж добу до голосування, де він говорить про речі, яких в законі немає. Та заяву голови фракції "Слуги народу" (Давида Арахамії, – 24 канал) після голосування, який сказав, що складе мандат, якщо не буде референдуму – чого в законі не було", – зазначив нардеп.

      На його думку, це показує, що ринок землі відкриватиметься не в інтересах малих та середніх фермерів. Адже у бюджеті немає закладених коштів для їх кредитування. Це означає, що вони не матимуть вільних обігових грошей, аби купити землю і, найголовніше, потім її обробляти.

      Ми однозначно за скасування мораторію на продаж землі. Але, на думку фракції "Голос", формулювання "краще будь-яка реформа, аніж ніякої" – це точно неправильний підхід,
      – підкреслив депутат.

      Лозинський також пояснив, що його фракція зайняла чітку позицію, аби до другого читання були прийняті конструктивні пропозиції. І аби потім "Голос" міг реалізувати всі ті позиції, які нардепи критично застосовували під час розгляду законопроєкту у першому читанні.

      "А це, до речі, інвентаризація землі, про яку не згадується. На жаль, бюджет прийняли без відповідної норми, без стрічки конкретно для бюджетування, для дешевих кредитів малих фермерам", – зазначив народний обранець. Й наголосив, що не розуміє, як "слуги народу" хочуть впроваджувати земельний ринок, якщо малі та середні фермери не матимуть вільних обігових коштів.

      Законопроєкт про ринок землі: що треба знати Він передбачає скасування з 1 жовтня 2020 року заборони на відчуження (продаж) земель сільськогосподарського призначення всіх форм власності. Наразі у ньому прописали заборону купівлі земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець. Однак не постійну, а тимчасову – до 1 січня 2024 року. 

      Проте Володимир Зеленський заявляв, що українську землю зможуть купувати виключно громадяни України. Щодо іноземців, то таке право вони можуть отримати лише після схвалення на референдумі. Між 1 і 2 читанням у чинний проєкт закону внесуть правки.

      На запитання, чи додасть "Голос" свої голоси, аби у другому читанні назбиралось 226 мінімально необхідних, Лозинський відповів: "Залежить від фінального тексту законопроєкту, який буде винесений у зал. Якщо ж там не буде принципових позицій, які запровадять ринок землі в інтересах малих та середніх фермерів – однозначно, що ні".

      Галина Янченко заперечила це, сказавши, що такі аргументи просто смішні. Бо нардепи проголосували за законопроєкт лише у першому читанні.

      Як відбувається парламентський процес? Спершу законопроєкт розглядає комітет, далі – зала у першому читанні. До цього моменту нічого у законопроєкті не змінюється. Далі між першим і другим читанням не лише профільні комітети, а взагалі будь-який нардеп може вносити правки.

      Політолог Микола Давидюк наголосив, що за закон голосували у двох читаннях, бо він не був готовий. А сам президент, отримавши соціологію, змінив риторику.

      Мораторій на продаж землі
      У яких країнах продаж сільгоспземлі заборонений / Інфографіка 24 каналу

      "Всі законопроєкти проходять два читання. Виняткові історії, коли за законопроєкт голосують у першому і в цілому. Насправді, попри те, що було ряд законопроєктів, які наша партія хотіла голосувати в цілому, за регламентом Верховної Ради, якщо один депутат проти, то голова Ради не має права на це", – заявила Янченко.

      Також нардепка закликала усіх нардепів, які не погоджуються з формулюванням закону, вносити правки. Щодо термінів голосування у другому читанні, на думку Галини, це може статися у грудні.

      Галина Янченко
      Народна депутатка від "Слуги народу" Галина Янченко

      Давидюк зауважив, що політики жодного разу не проводили чесний діалог з людьми щодо відкриття ринку землі. Тому багато українців ставляться до цієї ідеї негативно.

      Ніхто не хоче чесного діалогу з людьми. Їм ніхто не пояснював. Давайте чесно говорити, вони налякані, їх розкуркулювали. Також пам'ятають приватизацію 90-х років. Вони бачили, що їх кинули,
      – пояснив Давидюк.

      "Українці пам'ятають чимало валютних спекуляцій. Люди насичені негативом. І тут кажуть – давайте ще раз. А після цього вже ж нічого немає. За великих рахунком, це остання найбільша цінність в країні, якщо не рахувати людей", – підсумував експерт.

      Що українці думають про ринок землі: дивіться відео

      Про зустріч Зеленського з Путіним 

      Президент України Володимир Зеленський хоче тет-а-тет зустрітися з очільником Кремля Володимиром Путіним у Казахстані. Експредставник України у Тристоронній контактній групі у Мінську Роман Безсмертний пояснив, що таке бажання нормальне і згадав історію з попереднім президентом.

      "Мені довелося цей самий момент переживати з президентом Петром Порошенком. Відбувалася нарада, на якій сиділо все керівництво держави. І тут президент Порошенко починає вимагати в протоколі записати необхідність переговорів 2 жовтня. Не в рамках "нормандських переговорів", а тет-а-тет з Путіним", – розповів дипломат, зазначивши, що це було у 2015 році.

      Я йому сказав, що категорично проти такої розмови. Як ви уявляєте собі це? З чим ви будете говорити? Реакція була така, що я думав, що обсипляться лампи. Треба віддати належне тому, що він зірвався. Я Петра Порошенка знаю давно, але таким я його не бачив. Я називав його пане Президент, хоча міг сказати "ти",
      – зазначив Безсмертний.

      "І буквально за хвилин 40 він запрошує мене і сидить вже тільки військове керівництво держави – начальник Генштабу, міністр оборони та голова СБУ. І я бачу зовсім іншу розмову. В протоколі така зустріч не значилася, але розмова була. Це не була гра на публіку. Це було певне нерозуміння ситуації, яка складається і те, що ти хочеш від неї", – згадав експредставник України у Тристоронній контактній групі у Мінську.

      Роман Безсмертний
      Експредставник України у ТКГ у Мінську Роман Безсмертний

      Безсмертний наголосив: "У Дзеркальній залі, де проходять зустрічі, є чотири виходи. Всі вийшли, вони зайшли в куток і вони (Петро Порошенко і Володимир Путін – "24") мали розмову про звільнення Надії Савченко. Я розумію цей мотив, бо я чув розмову президентів. Я розумію це натхнення".

      До слова, днями перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв запропонував провести зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна у Казахстані. Однак міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що спочатку проведуть зустріч "нормандської четвірки", а далі вже будуть вирішувати, які і коли зустрічі проводити.

      Коли відбудеться зустріч у нормандському форматіДо "нормандської четвірки" входять президенти України, Росії, Франції та Німеччини. Вони планують зустрітися у Парижі. За словами Пристайка, дата вже є, втім, на відповідь Росії досі чекають.

      Президент України Володимир Зеленський раніше анонсував, що зустріч відбудеться після розведення військ у Станиці Луганській, Золотому та Петрівському. Ще однією умовою було підписання формули Штайнмаєра. У всіх населених пунктах розведення вже завершилося, тож кінець листопада для зустрічі в нормандському форматі виглядає досить реальною датою.

      Військовий експерт Олександр Сурков зауважив, що українська влада не має уявлення про те, що відбувається на боці бойовиків. Все через те, що Україна ніколи не мала військової розвідки.

      Під час попередніх перемовин у нормандському форматі Путін брав з собою начальника оперативного управління Генштабу РФ. Він вів перемовини по-іншому,
      – додав Сурков.

      "У результаті цього чинна адміністрація взагалі не розуміє, чим керує Росія і який її реальний військовий потенціал. Тому Зеленський, на мій погляд, як будь-яка нормальна людина просто боїться. І для нього мир – це відсутність війни та обстрілів", – зазначив експерт.

      Більше – дивіться у відео.

      Відео другої частини програми "Політична анатомія" за 14 листопада 2019:

       

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук