– Україну зараз схиляють до такого варіанту, щоб вона погодилась на миротворців без контролю кордонів. Після цього відбудуться страшні речі. Як тільки увійдуть миротворці без контролю кордонів стане реальною ситуація Придністров’я.

Читайте також: Ситуація в Росії відповідає ситуації в Третьому Рейху перед війною, – журналіст

– Тоді Трамп заговорить, що він обіцяв примирити якихось там слов’ян – він їх примирив. Він введе 5-20 тисяч миротворців, але за фактом, територія, як і Придністров’я, залишиться непідконтрольною Україні. Далі нас примусять проводити якісь фейкові вибори, які насправді будуть під російським впливом.

Після цього Європа та Америка отримають можливість відвернутися від України і зняти санкції із Росії, окрім кримських. А кримські санкції невеликі. Тоді вони отримають можливість продовжувати торгівлю із Путінським Рейхом, розвивати його економіку та озброювати його армію.

– Якщо Україна погодиться на ввід миротворців без контролю кордонів – це буде катастрофа, схожа на молдовську, але ще гірше. Адже Молдову агресори покинули, проте Україну РФ не залишить.

Читайте також: Які відомі українські фірми торгують з окупантами: дані журналіста

Про те, які відомі українські фірми ведуть торгівлю з окупантом та чим Росія нагадує Третій Рейх – дивіться у програмі "План Б".

Що таке конфлікт на Придністров'ї? Це конфлікт, що виник на початку 1990 років між центральною владою Молдови та самопроголошеною республікою Придністров'я. Пік протистояння припав на березень — липень 1992 року, коли між сторонами виникло збройне протистояння, завершене підписанням мирної угоди. Наразі проблему не вирішено, оскільки однозначно не визначено статус Придністров'я.

Важливим фактором розвитку конфлікту стала присутність у Придністров'ї 14 радянської (пізніше російської) армії. Вона стала захисником інтересів місцевої еліти та проросійського населення регіону в ході конфлікту, що починався. Багато в чому присутність армії завадила молдовській владі реалізувати силовий сценарій розв'язання конфлікту. 1992 року командування армією було доручено генералу Алєксандру Лебедю.