Новий Закон "Про засади зовнішньої та внутрішньої політики" набув чинності.

"Ключовий пріоритет - європейський - вступу до Європейського союзу - чітко прописаний. Натомість, слів Росія, США там якихось інших там взагалі немає. Тому йдеться про документ більше про європейський, натомість з незрозумілим тлумаченням: що таке позаблоковість і нейтралітет", - каже заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко.

"Позаблоковий статус передбачає інтенсивне співробітництво в національних інтересах нашої держави із НАТО і з іншими військово-політичними угрупуваннями", - каже екс-голова комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Георгій Крючков.

Екс-міністр оборони Олександр Кузьмук ратує за Організацію договору колективної безпеки. Бо утворений цей військово-політичний союз колишніми братськими республіками. Її учасники Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан та Киргизія. А з ними Україна має багато спільного: починаючи від військових шкіл і завершуючи інтегрованими оборонними комплексами.

Однак, співробітництво не означає участі - переконують прихильники систем колективної безпеки. Мовляв, співпраця, зокрема, перекриває доступ до обміну технологіями та, що найважливіше, посилює ризики агресії. Опоненти кажуть - історію краще треба вчити.

"Членство в якій-небудь організації колективної безпеки - воно є стримуючим засобом для можливого агресора. Тобто можливий агресор повинен припускати, що він отримає гідну відсіч. В даному випадку такої заборони немає - вона пропадає і збільшується термін розвитку цієї конфліктної ситуації", - каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

"Коли ми взяли на себе зобов’язання і відповідальність, що ми відмовляємося від 46 ракет, ну і взагалі, ядерного потенціалу, то у нас і Сполучені Штати Америки, і Великобританія, і Росія, Китай та Франція підписали відповідне зобов’язання щодо забезпечення гарантій нашої безпеки", - каже голова об'єднання українських офіцерів "Патріот" Олег Гук.

На це закидають, що ці гарантії стосуються лише загрози ядерного нападу. А при локальних конфліктах Україна має розраховувати тільки на себе. І тут виникає проблема: багато років армію готували до НАТО - будували малочислене мобільне добре озброєне професійне військо, яке виконуватиме окремі функції у загальній системі колективної безпеки. З набуттям позаблоковості така концепція неприйнятна.

"Україна сьогодні не готова економічно і технологічно до того, щоб забезпечити власними силами обороноздатність. Національний оборонний комплекс здатен виробити до 60 відсотків різноманітних озброєнь, які б могли забезпечити адекватний рівень обороноздатності країни", - каже директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

"Впораємося!", - переконують в Міноборони. Там вже готують нову концепцію розвитку Збройних сил. Документ передбачає до 2015 року скоротити чисельність особового складу на 20 відсотків. З нинішніх 200 до 160 тисяч осіб. Разом з тим будуть збережені сухопутні, повітряні та військово-морські сили. Кажуть, цього вистачить аби як передбачає Концепція "забезпечити підвищення рівня боєздатності Збройних сил та їх спроможність самостійно стримати, а у разі виникнення - ліквідувати збройні конфлікти".