У своєму матеріалі під назвою "Гроші на пам'ять. Як будівництво меморіалу в Бабиному Яру перетворилося на проблему національного масштабу" журналістка описує понад 20-річну історію протидії трьом різним проєктам меморіалізації Бабиного Яру з боку активістів на чолі з Йосипом Зісельсом та підконтрольними йому громадськими організаціями; розповідає про проблематику реалізації проєкту за участі українсько-російських олігархів та спершу співпрацю з ними, а потім – зміну позиції з боку п'ятого президента Порошенка; викриває шахрайські схеми збору коштів нібито на будівництво меморіалу Бабиного Яру організацією під керівництвом того ж Зісельса та висвітлює схему викрадення грошей в українських мігрантів до Ізраїлю на початку 90-х за участі ВААД України.
Я люблю братися за дуже складні теми. Бо саме вони дають тобі можливість розвиватися. А найскладніше писати на скандальні теми, довкола яких вже давно утворилися два табори, що ведуть відчайдушну інформаційну війну один проти одного. Я знала, що після публікації розслідування про Бабин Яр в мій бік почнуться нападки. Тільки в мене було два варіанти: 1) почнуть мочити Зісельс і його прибічники (це логічно, бо я показала їхні шахрайські схеми); 2) буде мочити і Зісельс, і Центр Голокосту "Бабин Яр" (бо я називала всі речі своїми іменами). Минула доба після виходу матеріалу. Дзвіночки почали надходити поки що тільки від партнерів Зісельса,
– заявила журналістка.
Зокрема, один із громадських активістів та прихильників Йосипа Зісельса Юрій Гончаренко, в коментарях до розслідування Величко написав, що журналістці не вдасться сховатися, а він "докладе максимальних зусиль, щоб кожна притомна людина в цьому місті (Києві, – 24 канал) плювала їй в обличчя при зустрічі".
Нагадаємо, минулого року Любов Величко також піддавалася цькуванню та погрозам через своє розслідування про популярні українські телеграм-канали, що використовуються Росією для дестабілізації ситуації в Україні.