Так політичний експерт Микола Давидюк прокоментував прийнятий у першому читанні урядовий законопроєкт про підвищення податків для українського бізнесу (№5600).
Він зазначив, що яскравим прикладом негативних наслідків від фіскальних методів наповнення бюджету може служити негативний досвід двох європейських країн – Сербії та Польщі.
В 2019 році уряд Польщі вирішив наповнити державний бюджет через підвищення акцизу на тютюн. В результаті, за даними дослідницького центру "Альмарес", протягом останніх декількох років частка тіньового сегмента на польському ринку сигарет значно зросла. Зокрема, розширилася зона сірої торгівлі.
А у 2012 році уряд Сербії прийняв рішення про збільшення ряду податків. За їхніми розрахунками, це повинно було забезпечити економію близько 1,5 мільярда доларів і скорочення бюджетного дефіциту в 2013 році на 3,5% від ВВП.
Зокрема, уряд Сербії збільшив прибутковий податок з 10 до 15 відсотків, ставку податку на додану вартість (ПДВ) – з 18 до 20 відсотків, а також акцизи на дизельне паливо, сигарети і скраплений газ.
Проте ці реформи у результати не увінчалися успіхом. За підсумками 2012 року, інфляція зросла з 11,1% до 13%. Наслідком цього стало у більші мірі підвищення цін на товари, які перебували під прямим адміністративним контролем уряду (нафта і продукти її переробки, алкоголь, тютюнові вироби та інші підакцизні товари). В результаті сукупний державний борг Сербії на кінець 2012 року склав 23 мільярди доларів, або 62,7% ВВП.
Політичний експерт Микола Давидюк радить українському уряду не повторювати невдалий досвід інших країн, оскільки спроби наповнити бюджет за допомогою підвищення податків ніколи не призводять до бажаного результату, а тільки, навпаки, заганяють бізнес в кут.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів 2 червня 2021 року зареєстрував у парламенті законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Верховна Рада схвалила даний законопроєкт у першому читанні.