Все це стало запорукою світового визнання і щорічно приводить до палацу понад 200 тисяч туристів.
“Розширюється географія тих туристів, які хочуть побувати в стінах цього дивовижного палацу. Ми сьогодні бачимо Південно-східну Азію, це і Індія, Китай і Південна Корея”, - каже заступник директора з наукової роботи Ігор Богданович.
Експозиції, присвяченій родині Романових віддали увесь другий поверх. Центральна кімната - робочий кабінет імператора Миколи II. Все виглядає досить стримано, з інтер’єру виділяється лише великий персидський килим над каміном. Втрачений після революції, він лише у 90-роках минулого століття знов повернувся у палац.
Тоді як їхнім попередникам більше подобалось працювати на першому поверсі - Сталін, Рузвельт та Черчілль домовились у Лівадії про встановлення післявоєнного світового порядку.
В історії Лівадійського палацу були й більш прозаїчні роки - кілька років у колишніх царських кімнатах відпочивали пролетарії. Санаторій міг прийняти одночасно до 300 селян.
“Палац віддали селянам. Розповідають різні історії і комічні, і трагічні про те, яким чином використовувалися, наприклад, царські вази. Але дивлячись сьогодні на палац, казати що йому було завдано великого збитку, це перебільшення”, - каже історик Андрій Мальгін.
До ювілею Лівадійський палац отримав у подарунок кілька нових сучасних експонатів - колекцію картин з зображенням царів, пам’ятні альбоми, ювілейну поштову марку та власний вид сніжно-білих троянд. За кілька тижнів тут розпочнуть реконструкцію, щоправда екскурсії не припинятимуть.