Про головну ідею фільму та реакцію глядачів
– Я маю сподівання, що нам вдалося донести головну ідею фільму – що він не про війну, а про мир. Я отримую багато листів в соцмережах, а також багато чую відгуків безпосередньо від глядачів. Мене дуже тішить, що ті думки, переживання, сподівання та мрії, які ми намагалися разом із знімальною командою вкласти в нашу стрічку, прочитуються глядачем.
Читайте також: Більшість держпідприємств неефективні і просто ламають конкуренцію, – Нефьодов
– Я б хотів щоб люди по той бік барикад подивилися стрічку. Хоча я дуже чітко знаю, що жоден фільм будь-якої якості не здатен переробити людину, змінити її світогляд або переконання. Але залишається маленька надія, що після перегляду фільму людина почне ставити собі питання: хто він є? чого він хоче? навіщо він тут? Це не просто, але і життя не легке. Особливо ті часи, в які ми з вами живемо.
З одного боку доволі трагічні та драматичні часи, але з іншого боку ми є свідками та іноді співучасниками того, що колись можливо назвуть народженням нових людей та нової країни.
Про образ військових та філософські зпитання у фільмі
– Ми намагалися зробити колективний портрет українського чоловіка на війні. Показати, що герої єдині і саме це привело їх до Донецького аеропорту, об'єднало їх в команду. Найцінніше те, що вони настільки різні, але вони про це говорять, й іноді доволі конфліктно. Коли глядачі бачать буденні питання на екрані, коли вони бачать, що це зроблено якісно та переконливо, тоді ці питання набувають іншого емоційного забарвлення.
Найбільше мене вражає реакція військових. Вони насправді реагують по-різному. Хтось може написати кілька слів у себе на сторінці в соціальних мережах. Але більшість просто потискає руку зі сльозами на очах.
Чому варто дітям, яким ще не виповнилось 12 років переглядати стрічку та чи зможе вона перевернути свідомість глядачів – дивіться у інтерв'ю з Ахтемом Сеітаблаєвим.