Про це в ефірі авторської програми Катерини Соляр "Перехресний допит" на 24 каналі розповіла віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Зверніть увагу Сил Росії не вистачає для повномасштабного наступу, – ексклюзивне інтерв'ю з Веніславським

Про зустріч у нормандському форматі

Андрій Єрмак на пресконференції сказав, що питання ескалації, яка є зараз, не піднімали на зустрічі радників "нормандської четвірки". Говорили про те, про що й попередні роки, але є комюніке. Що це для нас означає?

Говорячи про підсумки зустрічі треба розуміти широкий комплекс питань. Перше – усвідомлення того, що цей формат на рівні радників запрацював вперше у такому повноцінному форматі з 2019 року.

Це говорить про те, що активні зусилля щодо стримування російської агресії мають свій ефект. І не лише в нормандському форматі, але й на майданчику НАТО, ЄС, у перемовинах з США.

Одне з перших питань, яке я піднімала на комісії Україна – НАТО 10 січня полягало в тому, що першим пунктом будь-яких перемовин з Росією має бути мирне врегулювання, виконання мінських домовленостей та повноцінне відновлення нормандського формату.

Інтерв'ю Ольги Стефанішиної на 24 каналі: дивіться відео

Це означає, що наші зусилля дають свій ефект, ця зустріч відбулась. Вперше за дуже тривалий час з'явилась можливість узгодити спільне комюніке. Це теж говорить про те, що за 3 роки вперше Росія налаштована на певні перемовини.

Очевидно, що тут треба правильно розуміти меседжі керівника Офісу Президента, адже сьогодні зусилля, які стосуються мирного врегулювання, деескалації – не сконцентровані лише у нормандському форматі.

Не пропустіть Єрмак назвав головне досягнення зустрічі радників лідерів "нормандської четвірки"

Ми усі спостерігаємо за перемовинами між Україною і міжнародними партнерами, Росією і міжнародними партнерами – фактично, це вже ширший контекст.

В рамках нормандського формату є конкретний перелік рішень, які мають бути ухвалені. В рамках мінських домовленостей є карта з 10 кроків, яка була запропонована українською стороною:

  • дотримання умов режиму припинення вогню;
  • обмін полоненими;
  • інші кроки політичні щодо мирного врегулювання.

Це конкретний порядок денний в рамках нормандського формату. Він обговорювався вчора (26 січня – 24 канал) і також було анонсовано, що таке обговорення продовжиться вже у Берліні за 2 тижні.

Читайте також Режим припинення вогню має бути гарантований, – Зеленський про результати "Норманді" радників

В цілому це дуже позитивний сигнал, що на тлі загрози великої війни Росія хоча б ухвалила рішення рухатись у рамках того формату, який є зараз.

Єрмак сказав, що у нас дуже багато розбіжностей з Росією. Комюніке є, ми до чогось домовились, але розбіжностей дуже багато. Що таки залишається неузгодженим з Росією, якщо тему нової можливої ескалації навіть не зачіпали. Знову мінські домовленості?

Важливо, що питання мирного врегулювання, недопущення ще більшої війни, ініційованої Росією, це питання перемовин в усіх міжнародних можливих форматах.

Нормандський формат має конкретний порядок денний: мінські домовленості і 10 пунктів, запропонованих Україною. Це ті питання, які можливо розв'язати у рамках нормандського формату.

Очевидно, що розбіжностей багато, особливо, коли мовиться, що прямих перемовин не було з 2019 року.

Був повний вихід Росії з цього формату на усіх рівнях. Очевидно, що розбіжностей багато. Я не була безпосередньо на перемовинах вчора (26 січня – 24 канал) і не можу коментувати конкретні питання, але розумію, що ми усі маємо бути свідомими, адже Росія підніматиме ставки.

Зараз перемовини ведуться на найвищому рівні – на майданчиках взаємодії 2 президентів: США та Росії. Росія відкрила усі карти і вимагає нерозширення НАТО, скорочення озброєння тощо.


Ольга Стефанішина: "Росія підніматиме ставки" / Фото Офісу віцепрем'єрки

Ставки піднімаються максимально високо, але для нас важливо, що на тлі перемовин питання мирного врегулювання і забезпечення виконання мінських домовленостей не втрачаються.

Ці перемовини почались і це важливо, що питання збереження життів українців все ж обговорюється.

Коли Єрмак їхав, почали говорити про зраду. Про те, що нас підштовхують до перемовин з бойовиками. Ще говорили про те, що для зустрічі ми нібито мали відкликати законопроєкт про перехідний період в ОРДЛО. Єрмак все заперечив. Все ж, як вдалося домовитись про цю зустріч радників і чи мовиться, що після Берліну можлива зустріч вже президентів?

Безпосередньо питанням цих перемовин займається керівник Офісу Президента, він є учасником цих процесів. Я можу підтвердити точно, що глибше, детальніше і серйозніше до цього мало хто ставиться.

Посадити нас за стіл перемовин з бойовика можливо?

Це дуже звужене розуміння. Що означає "посадити на за стіл перемовин"…

Росія каже, що вона не є стороною конфлікту…

Є питання мирного врегулювання, припинення режиму вогню, обміну полоненими, забезпечення прав людини і гуманітарних потреб на цій території. Є певні умови, які анонсували і вже публічно вони є у доступі – 10 кроків до мирного врегулювання.

Основою будь-яких перемовин є дотримання цих 10 кроків.

Дуже рано зараз говорити про будь-які точкові речі, адже форматів перемовин з росіянами зараз дуже багато. Важливим є дотримання мінських домовленостей, дорожньої карти, яка була представлена Україною.

Звуження всього комплексу питань до того, у якому форматі відбуватимуться ці перемовини, мені здається, не є коректним.

Очевидно, це визнано усім світом, що збройна агресія на території Донецької та Луганської областей здійснюється Росією. Є фінансування певних терористичних угруповань.

Важливо У Кремлі заявили, що даватимуть зброю бойовикам, поки Україна "не виконає" мінські домовленості

Це інформація доведена в судовому порядку і підтверджена навіть російським судом в Ростові-на-Дону, що російські військові перебувають на окупованій Росією території. Це дуже звужене розуміння, я б просила публічно не підбурювати цей дискурс, це не дуже правильно.

Про торгівлю з бойовиками

Коли Росія видала наказ про торгівлю з окупованими територіями Донецька та Луганська, то нардепка Марія Мезенцева сказала, що в України теж була ідея розгляду можливості офіційної торгівлі з ОРДЛО. Чи були все ж таки у нас такі плани на цю територію? Можемо перехопити цю ініціативу у Росії?

Дуже важко оцінювати якісь плани, тому що кожного року ситуація змінюється. У 2014 році, коли почалась збройна агресія, влада навіть не була впевнена, чи вона завершиться лише на території Донецької та Луганської областей. Були спроби захопити Харків й Одесу, а також мовилось про сценарії розвитку в інших частинах країни.

Безумовно, про будь-який економічний вимір не мовилось. Було відчуття, що в достатньо короткий період ситуацію можуть врегулювати.

Сьогодні Україна 8 рік у війні. Очевидно, що найголовнішою стратегією є економічний розвиток України у повноті її території.

Уряд ухвалив програму економічного розвитку Донецької та Луганської областей. Це також програми, які сприятимуть розвитку економічної частини території, які підконтрольні українській владі.

Кожен громадянин, який перебуває на окупованій території може ухвалювати для себе рішення щодо того, щоб користуватись цими правами.

Зауважте Вже в лютому: Держдума таки розглядатиме звернення до Путіна щодо визнання бойовиків

Наскільки мені відомо, в уряді та парламенті не розглядають будь-яких рішень із цього питання (торгівлі з ОРДЛО – 24 канал).

Фактично весь рік Україна живе зараз із тим, що концентрується на питаннях відведення військ від російсько-українського кордону. Я не бачила, що ці питання зараз на часі.

Про війська Росії на кордоні

Про відведення військ з українсько-російського кордону. Згадаю про 2 звернення, які зробив президент. Їхній меседж був один: не треба панікувати, а треба заспокоїтись. Українців це не заспокоїло, адже західні ЗМІ пишуть, що Росія от-от вже близько. Чи правильний цей меседж?

Ніхто у владі, і президент, і члени уряду, зокрема міністр оборони, жодного разу не говорили про те, що військова ескалація – це якийсь міф та ілюзія. Очевидно, що у питанні загрози російської агресії Україна живе 8 рік.

До теми Дестабілізація з Росією неминуча, але військової операції можна уникнути, – Кулеба

Також зрозуміло, що держава зобов'язана проявляти стійкість та ухвалювати рішення з холодним розумом. Це очевидна реакція.

Я розумію, що є певне нагнітання на тлі достатньо експресивної комунікації інших політичних сил та великої активності у закордонних медіа. Звичайно, воно продукує багато запитань у населення.

Для тих громадян, які хочуть розуміти, як діяти у будь-якій критичній ситуації, Міністерство інформполітики підготувало таку інформацію. Її можна використовувати.

З політичного погляду треба розуміти, що ведуть політичні перемовини. В Україні буквально кожного дня перебуває велика кількість іноземних міністрів, прем'єр-міністрів та лідерів держав, які вивчають ситуацію і ухвалюватимуть рішення щодо двосторонньої підтримки Україні.

Я спілкувалась із колегами з Канади. Міністерка закордонних справ (Канади – 24 канал) вирішила виділити додатковий пакет двосторонньої підтримки Україні. Дипломатичні перемовини тривають. Є велика солідарність міжнародного світу з Україною.

Зверніть увагу Канада продовжила військову місію UNIFIER в Україні та пообіцяла нелетальну зброю

Треба усвідомлювати, що фактично військовий сценарій сьогодні має бути не надто цікавий Росії. Тривала ескалація і тримання військ на кордоні з Росією дозволяє дестабілізувати країну всередині та нагнітати паніку, паралельно ведучи перемовини з іноземними лідерами на найвищому рівні.

Такі речі треба теж враховувати і знову ж таки я думаю, що набагато більш негативним було б, якби керівники держави нагнітали ситуацію.

Тут мовиться не про нагнітання більше. Завдяки тому, що західні ЗМІ почали писати, іноземні партнери почали про це говорити, Росія побачила, що ми не самі. Якби вони цього не робили і не нагнітали, то не було б реакції та допомоги?

Насправді тут абсолютна інша послідовність, тому що з початку були міжнародні перемовини.

Очевидно, що в американських медіа переговори, які проводить держсекретар або президент США привертають увагу. Це також було надпріоритетом не лише української влади, а й американського президента, лідерів НАТО та ЄС.

Читайте також Рекомендації покинути Україну не означають, що Росія нападе, – Блінкен

Питання мирного врегулювання і відведення військ з України стало порядком денним усього світу протягом останніх 3 тижнів. Тому воно стало предметом обговорення в закордонних медіа.

В Україні за останні 3 тижні бували знімальні групи всіх топових телеканалів світу. Це англійські, американські, ізраїльські та нідерландські медіа.


Ольга Стефанішина: "Є солідарність міжнародного світу з Україною" / Фото пресслужби МЗС

Це важливо, тому що питання стабілізації й мирного врегулювання в Україні стало не лише українським питанням.

Україна веде такі перемовини індивідуально з країнами НАТО. Ухвалюючи рішення, звичайно, з'являється медіаактивність закордонних медіа. Проте це вже похідна частина всіх процесів, які відбуваються зараз.

Про рекомендовану евакуацію дипломатів

Бачимо, як деякі посольства все ж таки вивезли якусь частину своїх дипломатів або ж родин дипломатів. Як це сприймати правильно?

Серед колег-послів, які перебувають в Україні з інших країн, не з Великої Британії, США та Німеччини, такі рішення серйозно критикували.

США та Велика Британія – країни, які нам допомагають найбільше. І вони власне і починають потихеньку вивозити своїх послів. Ми не розуміли, що відбувається...

Щодо США було дуже багато роз'яснень після заяв Міністерства закордонних справ. Були комунікації з вдячністю всім країнам, які вирішили залишати посольства і не піддаватись панічним питанням.

Треба теж усвідомлювати, яка риторика та градус уваги до ситуації в Україні зараз є у США, у Конгресі, Сенаті та відповідно, коли президент США або держсекретар заявляють про те, що військовий сценарій є у планах Росії.

Зауважте МЗС України попросило посольства "не нагнітати інформаційне поле"

Ми сьогодні розуміємо, що перемовини на всіх рівнях дають підстави вважати, що такий сценарій не буде втілений. Водночас є внутрішній контекст – США зобов'язані ухвалювати такі рішення. Для цього є певні історичні підстави й законодавство, ухвалене Сполученими Штатами.

Однак, звичайно, ми засмучені тим, що таке рішення є публічним. Воно не сприяє тому, щоб заспокоювати населення.

Втім, ми вдячні Євросоюзу. Верховний представник у зовнішніх справах ЄС чітко зазначив, і я точно можу підтвердити: є офіційна інструкція, що всі співробітники представництва ЄС в Україні залишаються.

Вони не вбачають підстав для того, щоб евакуюватися. Більшість з країн підтвердили рішення, що жодних схожих процедур не застосовуватимуть.

Про Росію та НАТО

Поговорімо ще про публічність. НАТО надало Росії письмову відповідь, у якій офіційно Альянс відмовив у виконанні вимоги не приймати туди Україну. У Росії на це відреагували по-своєму, заявили, що не побачили відповіді на ті питання, які ставили. Ми знаємо, що у тому документі? Для нас критичні моменти там є?

Очевидно, що у прямому ефірі я розлого не можу коментувати жодне з цих питань. Однак я точно розумію елементи цієї відповіді – вони не змінилися з моменту проведення Комісії Україна – НАТО і Ради Росія – НАТО.

Перше – це те, що питання політики відкритих дверей не є предметом обговорення, що є готовність до діалогу з питань озброєння, навчання, але на взаємній основі. Це якісь очевидні речі.

Я знаю зі свого досвіду, тому що велика частина моєї роботи взагалі пов'язана із взаємодією зі структурами НАТО і з країнами Альянсу.

Нам також дуже часто хотілося б, щоб НАТО ухвалювало швидкі рішення так, як ми хочемо. Наприклад, аби на Брюссельському або на Мадридському саміті ми отримали План дій щодо членства в НАТО.

Зверніть увагу США не погодилися на "нерозширення НАТО", тому рішення ухвалюватиме Путін, – Лавров

Однак в Альянсі ніколи швидко не ухвалюють рішення. Вони всі ухвалюються консенсусом. Тому поведінка Росії, як слона у магазині посуду, не призведе ні до чого, тому що фізично неможливо ухвалювати такі рішення швидко.

Тому НАТО й анонсувало постійний діалог у рамках Ради Росія – НАТО. Тому цей документ представили як письмову відповідь на неприпустимі ультиматуми Росії. Ми не очікуємо, думаю, що союзники також, будь-яку ще відповідь на це питання, але важливо підтримувати діалог, спілкуватися у рамках формату Рада Росія – НАТО.

Для країн Альянсу це важливо. Думаю, що це теж правильно, тому що в України немає особливих очікувань та ілюзій щодо Росії.

Відсутність цього спілкування країн Альянсу формувала відчуття того, що, можливо, Росія трохи дружніша, ніж здається. Можливо, якось неправильно був вибудуваний діалог.

Думаю, дуже добре, що зараз, не лише через призму України, а на власному досвіді країни Альянсу переконаються, що цього агресивного звіра, з яким не можна вести перемовини, треба приборкувати.

Про ситуацію довкола членства України в НАТО та Європейському Союзі, а також про підготовку нових санкцій проти Росії – читайте у другій частині інтерв'ю Ольги Стефанішиної на 24 каналі вже незабаром.