Режисер заходу Станіслав Литвинов в інтерв’ю відкриває "завісу" "РетроМузФесту", який відбудеться вже 10 вересня в Київському національному академічному театрі оперети. У картатій сорочці, джинсах та краватці-метелику він поспішає розповісти найцікавіше з майбутнього заходу.
Читайте також Найкращі концерти та фестивалі осені: Монатік, Джамала, Comic Con Ukraine 2021
Тематичні фотозони та стилізовані фоє
10 вересня біля єдиного в Україні авто De Soto Series S-6 Custom De Luxe 1939 року всі охочі зможуть зробити світлини / Фото надав Станіслав Литвинов
Гості музичного фестивалю зануряться в атмосферу ретро ще на вулиці, адже поруч з театром їх "зустрічатиме" єдине в Україні авто De Soto Series S-6 Custom De Luxe 1939 року. Біля своєрідної фотозони всі охочі зможуть зробити світлини, а потім прокрокувати червоним хідником до центрального входу, каже режисер.
Під час фестивалю виставлятимуть платівки Весоловського, а також світлини старого Києва від Кирила Третяка / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Разом з ним прямуємо до малої сцени театру оперети, яка знаходиться на першому поверсі будівлі. О 18:00 тут розпочнеться виставка платівок Богдана Весоловського, які зараз перебувають в архіві посла Україні в Лівані Ігоря Осташа. Литвинов запевняє, що їх відтворюватимуть на найсучаснішому обладнанні від Валерії Веселовської, представниці компанії "НІК".
У цій залі також виставлятимуть світлини старого Києва 1930-1960-х від Кирила Третяка, додає режисер.
Буфет працює. Відпочиваємо. Слухаємо, як звучав голос Богдана Весоловського,
– підкреслює Литвинов.
Йдемо вже до другого фоє театру. "Тут буде таке дійство. За білим роялем учасники "РетроМузФесту" виконуватимуть пісні композитора", – каже режисер. Він наголошує, що у цій кімнаті "костюмовані люди епохи 1930-1960 років вітатимуть гостей".
"Капелюшки, вуалі та мушки"
Литвинов просить гостей вдягнутися за дрес-кодом / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Дрес-код фестивалю – ретростиль або Black Tie. "Капелюшки, вуалі та мушки", – жартома Литвинов цитує Ігоря Осташа, посла України в Лівані та співорганізатора заходу.
Режисер просить гостей вдягнутися за дрес-кодом, щоб не псувати загальну атмосферу. Однак він обіцяє, що пускатимуть навіть тих, хто не дотримається регламенту в одязі.
У київському театрі оперети Симон Петлюра завідував літературною частиною, а Павло Тичина працював контролером / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Підіймаємося на другий поверх та прямуємо до "зеленої кімнати". Литвинов наголошує: "Її відкриють спеціально до фестивалю”. Адміністратор театру Олена перебиває його та просить не знімати, оскільки "вдень тут – кабінети". Вона закриває портьєри й Литвинов продовжує: "Хто захоче, то зможе у цій залі сфотографуватися. Давайте зробимо тест на режисері".
Литвинов: "Хто захоче, то зможе у цій залі сфотографуватися. Давайте зробимо тест на режисері" / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Вже за мить співорганізатор фестивалю сідає на крісло та починає позувати.
Це історична вітальня. Петлюра у нас починав завідувачем літературної частини до того, як він став тим самим. А одна відома особистість працювала в нас контролером. Трактор в полі дир-дир-дир, ми за мир…
– розповідає адміністратор та одразу вказує на стенд, на якому зображені світлини видатних українців.
"Тичина?" – запитуємо ми. "Саме так", – підтверджує адміністратор. У ту ж мить Литвинов наголошує: "Всі починають гарну кар’єру з театру оперети".
Під час перерви Литвинов записує анонс "РетроМузФесту / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Під час перерви ми заходимо до великої зали театру. Тут всі працюють – від прибиральниць до артистів симфонічного оркестру. Литвинов сідає в партері – у секторі, де сидітимуть запрошені віп-гості.
Режисер просить нас "присвітити" його мобільним ліхтариком, адже у залі "доволі темно". Погоджуємося. Дар’я, помічниця Литвинова, починає на телефон знімати анонс "РетроМузФесту".
"Запрошуємо десятого вересня до нової зали театру оперети на гала-концерт шостого “РетроМузФесту”…", – промовляє він у супроводі симфонічного оркестру, артисти якого після невеликої перерви знову працюють. З оркестрової ями лунає урочиста музика.
У великій залі театру оперети працюють всі – від прибиральниць до артистів симфонічного оркестру / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
"Родзинка" театру – ретротуалет
Чоловічий туалет київського театру оперети / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
"А який тут туалет! І я не жартую", – каже Литвинов та веде нас до ретровбиральні, яка перемогла у всеукраїнському конкурсі «BEST WC».
Подивіться, яке світло, які картини. Наскільки все гармонійно до найменших деталей. А які дзеркала!
– захоплюється режисер.
У коридорі він починає позувати біля дзеркала, яке зроблене у формі силуету Містера Ікс – героя оперети Імре Кальмана "Принцеса цирку".
Режисер позує перед дзеркалом, яке розташоване біля ретровбиральні / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Після екскурсії театром йдемо до кафе, яке працює "тільки для своїх". Воно знаходиться на цокольному поверсі. Режисер записує номер телефону адміністратора Олени, оскільки вийти з будівлі можна лише за допомогою спецперепусток. "Телефонує Луї де Фюнес", – жартує він та перевіряє, чи правильно записав номер.
На цокольному поверсі будівлі знаходиться кафе, яке працює тільки для співробітників театру / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Посол, що любить співати
У закладі харчування більш детально обговорюємо майбутній фестиваль "Намалюй мені ніч". Станіслав Литвинов пояснює походження назви "РетроМузФесту".
У 60-ті роки XX століття український письменник Микола Петренко написав слова до пісні "Намалюй мені ніч". За словами режисера, популярністю користувалася саме версія композитора Мирослава Скорика. "Вона була більш розважальна, весела", – говорить він і починає наспівувати.
Цьогоріч міжнародний фестиваль ретромузики імені Богдана Весоловського складатиметься з двох дій / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
В Канаді ж Богдан Весоловський написав "більш спокійно та виважену музику" на слова Петренка, адже відчув "дух дисидентства", каже співорганізатор фестивалю.
Існує дві версії пісні – Весоловського та Скорика, які були родичами між собою. Ми вирішили популяризувати саме "канадську" версію твору. Її виконуватиме співзасновник фестивалю Орест Цимбала,
– додає Литвинов.
Фундатор "РетроМузФесту" Ігор Осташ ще під час роботи послом у Канаді вирішив популяризувати творчість Богдана Весоловського в Україні та за кордоном.
Композитор мав блискучу дипломатичну освіту, але увійшов в історію як музикант. Посол же увійшов в історію як успішний дипломат, автор десятої статті Конституції (державна мова в Україні – українська, – 24 канал). Однак він дуже любить слухати музику та співати,
– підкреслює режисер.
Посол Ігор Осташ народився в селі Дуліби в Стрийському районі Львівської області, а Богдан Весоловський жив та навчався у Стрию. Дипломат вирішив повернути ім’я свого земляка.
За його авторства вийшов фільм "Бонді, або повернення Богдана Весоловського". Остап Весоловський, син композитора, передав всі майнові права на музику батька Ігорю Осташу, щоб популяризувати музику композитора в Україні.
"РетроМузФести"
Перший "РетроМузФест" відбувався у 2015 році у Стрию, гала-концерт у Львові та в київському театрі оперети. Другий фестиваль пройшов у Полтаві, третій – в Одесі, четвертий – в Києві. П’ятий "РетроМузФест" відбувався онлайн через пандемію коронавірусу. І вже 10 вересня пройде шостий – в київському театрі оперети.
Цьогоріч оркестр диригуватиме Євген Брага. Його режисер фестивалю називає музикантом "голлівудського рівня".
Брага створював музику для фільмів, які номінувалися на "Оскар", – говорить співорганізатор заходу.
Члени родини "Бондіани"
Фестиваль складається з двох дій. У першій гурт "Шпилясті кобзарі", співзасновник фестивалю Орест Цимбала та лауреати премій "РетроМузФесту" минулих років виконуватимуть пісні Весоловського та київського ретро.
Українська письменниця та дружина посла України в Лівані Марина Гримич "створюватиме літературну атмосферу" Києва 1960-х років. Між виступами учасників вона зачитуватиме фрагменти з власних книжок "Юра" та "Клавка", говорить режисер.
На "РетроМузФест" вперше завітає зірка сирійського телевізійному шоу "Шкільні дні" / Фото: middleeast.in-24
Львів’янка Оксана Бобошко занурюватиме глядачів в європейську моду та стиль 1930-х років. "На сцені на манекенах продемонструють модний одяг тих часів", – наголошує Литвинов. "Родзинкою" першої дії стане виступ арабського актора Моатасема Аннагара. Разом з послом Україні в Лівані Ігорем Осташем він виконає пісню ліванської співачки Файруз (справжнє ім’я – Нухад Хаддад, – 24 канал).
Вестиме захід українська акторка Римма Зюбіна та дипломат Ігор Осташ. Вперше вони працювали у тандемі під час четвертого "РетроМузФесту". Литвинов запевняє, що ведучі заходу "знають Весоловського та живуть ним".
Ті, хто доєднується до цього проєкту, назавжди стають членами родини "Бондіани",
– додає він.
У другій дії у супроводі оркестру співатимуть солістка Віденської опери Вікторія Лук'янець, солістка Львівської опери Галина Вільха, українська співачка Ілларія, а також фундатор фестивалю та дипломат Ігор Осташ.
Під час виконання пісень артисти театру танцюватимуть, режисер танцюватиме. В нас буде найкраща пара танго,
– говорить режисер заходу.
Культурна дипломатія
Литвинов: "Дуже багато гостей буде з МЗС, ВРУ, Кабміну, Меджлісу" / Фото – 24 канал, Валентина Поліщук
Такі заходи покращать міжнародні відносини України з іншими державами, вважає Станіслав Литвинов. "Дуже багато гостей буде з МЗС, ВРУ, Кабміну, Меджлісу", – говорить режисер, але прізвища запрошених гостей не називає.
Люди частково то підтвердили, але точно ми дізнаємося тільки на фестивалі, чи будуть вони,
– пояснює він.
Раніше під час фестивалю проводили й конкурс пісень. Цього року його скасували через пандемію коронавірусу, каже режисер.
Хто такий Богдан Весоловський
Станіслав Литвинов: "Композитор мав блискучу дипломатичну освіту, але увійшов в історію як музикант" / Фото з особистого архіву Богдана Весоловського
Майбутній український композитор, пісняр та акордеоніст народився у Відні 31 травня 1915. Після Першої світової війни разом з родиною переїхав до Стрия. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, а також у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Трохи згодом закінчив Консульську академію у Відні. Знав кілька іноземних мов.
Весоловський почав писати музику з 16 років. У 1930-х роках разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьом) і акордеоністом Анатолем Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної "Джаз-капели Яблонського". Солісткою була Ірина Яросевич.
"Джаз-капела Яблонського" / Фото з особистого архіву Богдана Весоловського
Більше фактів:
- В еміграції у Відні він побрався з Оленою Залізняк. Під час Другої світової війни разом з композитором Андрієм Гнатишином опрацьовував ноти українських народних пісень для видавництва Бориса Тищенка.
- У роки війни у подружжя Весоловських народилися двоє синів. 1949 року за допомогою української громади Канади сім'я емігрувала до цієї країни. У Канаді Весоловський працювавм в українській редакції Міжнародного канадського радіо в Монреалі.
- 17 грудня 1971 році український композитор помер. Через 20 років дружина виконала його заповіт – урну з прахом Богдана Весоловського поховали у Стрию в родинному гробівці. У 2015 році посол України в Лівані Ігор Осташ та український співак Орест Цимбала заснували Міжнародний фестиваль ретромузики імені Богдана Весоловського.