Підлітки також зафільмували сам процес, а відео поширили серед учнів школи. Та через неповноліття, відсутність судимості й хороші характеристики, зокрема від вчителів, суд звільнив хлопців від відбування покарання, призначивши іспитовий строк на два роки. У цій ситуації питань виникає багато, я пропоную розібрати кілька з них.

Читайте також Освіта для дорослих в Україні: що хочуть змінити

1. Як так вийшло, що підлітки з гарними характеристиками наважилися на цинічний злочин

У конкретному випадку, ми спираємося саме на характеристики від батьків та вчителів. Щодо перших, варто враховувати психологічний феномен – ефект знайомства. Він проявляється у тому, що чим краще ми знаємо людину, тим більше симпатизуємо їй. Тож часом, через це, батьки щиро можуть не помічати певні моменти в поведінці своєї дитини, які мали б насторожити.

Щодо других, я не можу стверджувати, але можу допустити, що поведінка хлопців в школі дійсно була чемна. Тому вчителі надали позитивні характеристики. Варто враховувати, що кількість учнів на одного вчителя досить велика, тож викладачі не завжди можуть за всіма встежити, але це вже питання нашої системи освіти.

Так само можу допустити, що вчителі хотіли просто зняти з себе відповідальність, мовляв, нічого не знаємо, в школі хлопці поводилися добре. Або на них повпливали інші люди тощо. Але ще раз наголошую – це лише моє припущення та суб'єктивна думка.

Але у будь-якому разі гарні характеристики далеко не завжди відображають дійсність, тож орієнтуватися лише на них – не найкращий варіант.

2. На що звернути увагу, щоб попередити злочинну поведінку дитини

Насправді пунктів є багато, але сьогодні хочу проговорити одні з найважливіших: "грайливі" штовхання, смикання дівчат за волосся тощо. На превеликий жаль, досі керуються думкою, що такі "дрібнички" не суттєві. І коли дитина жаліється, що її штовхнули, смикнули чи образили, дорослі дозволяють собі фрази на кшталт: "Та це хлопчики, що поробиш", "До тебе так залицяються" тощо.

Важливо Далі може бути Сирія чи Венесуела: Росія зібралася роздавати ядерну зброю

Ні, штовхати та смикати за косички – не про гру та залицяння. Це порушення особистих кордонів. І тут не важливі мотиви. Торкатися іншої людини без дозволу, ще й в агресивній формі – табу.

Якщо ми хочемо жити в цивілізованому світі, необхідно, щоб кожна людина була цивілізованою, а для цього потрібно бути небайдужими до проявів агресії. Тобто, якщо людина виявляє агресію, це треба фіксувати, перевиховувати та пояснювати як правильно та коректно поводити себе щодо інших.

3. Чи справді всі проблеми виховання починаються з родини

Звичайно, оточення має вплив на дитину. Але дуже часто причиною конфліктів у дітей стає відсутність правильного прикладу з боку батьків. Тож, навіть якщо "складного" підлітка почати водити до психолога, але разом з тим постійно сваритися та підвищувати голос вдома – ефект буде незначним. Оскільки дитина багато в чому є прообразом своїх батьків і проєктує їхню поведінку. Якщо батьки агресивні у ставленні один до одного, дитина буде демонструвати таку ж модель поведінки до інших.

Зауважте Найгірше для Росії – найкраще для Путіна: чому перемога України вигідна навіть агресору

Тому найкраще, що ми можемо зробити щодо дітей, себе та загалом оточення – почати з себе. Бути асертивними, не толерувати агресивну поведінку з боку інших, не виправдовувати злочинців та не стояти осторонь, коли ображають інших.

Я пишаюся небайдужістю українців та тенденцією не замовчувати злочини, а надавати їм розголосу.