Чотирилапі вартові: як собаки захищають український кордон від контрабандистів та "нелегалів"

Чому у Радянському Союзі хвостатих обколювали наркотиками, на що може піти кінолог заради свого напарника, з якими складнощами стикаються чотирилапі вартові та чому їх ще не скоро замінять роботи – у цих питаннях 24 канал розбирався у пункті пропуску для автосполучення "Рава-Руська", який межує з Польщею.

Читайте Красуня Моніка та полювання на вибухівку: ексклюзивний репортаж про підготовку собак на кордоні

"Або ми забираємо своїх собак, або живим ніхто не залишиться..."

Деколи й співробітники інших служб звертаються за допомогою до Держприкордонслужби / Фото з особистого архіву Віктора Мархеви

"У кожної собаки є власна історія", – говорить Віктор Мархева, начальник служби кінологічного забезпечення сьомого прикордонного загону. Місце роботи він обрав невипадково. У 1997-му Мархева побачив, як службова собака упіймала порушника і після цього вирішив стати кінологом.

Один чоловік виманив дівчину та потягнув її на поле, щоб зґвалтувати. Я підбіг до них, однак порушник втік. Дівчина у стані афекту вхопилася за мене. Я намагався її прикрити та й вже не сподівався, що цього покидька хтось упіймає. Однак пес-прикордонник зміг– згадав начальник кінологічної служби.

Кінологія – це справа, яка тримається на ініціативності, наголосив начальник служби кінологічного забезпечення / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

За його словами, інколи й співробітники інших служб, зокрема поліції, звертаються за допомогою до прикордонників. У 2014 році чимало кінологів пропускного пункту "Рава-Руська" направили на Схід.

Серед них був й молодий кінолог Тарас Гнатик. У 2014 році з побратимами він обороняв українські позиції в Луганську. І тільки після рішення керівництва був організований відхід, але забрати з собою собаку не було можливості. Тому згодом Гнатик повернувся за ним.

Він ще з одним кінологом, Романом Бушуєвим, взяли гранати, вернулись до "сєпарів" та заявили: "Або ми забираємо своїх собак, або живим ніхто не залишиться..." Такого зухвалого вчинку ніхто не очікував, навіть керівництво ДПСУ. Так вони забрали собак і потім добралися до українських позицій усіма правдами та неправдами, – розповів Мархева про колегу, у якого він приймав випускні іспити в КНЦ.

Зараз Гнатик служить у пункті пропуску "Краківець", який розташований на українсько-польському кордоні. Про нього начальник кінологічної служби може розказувати ще довго.

У пошуках заборонених речовин

Наразі жодна з тварин не може замінити пса, враховуючи його психологічні та фізичні особливості, впевнений Віктор Мархева / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Зазвичай на кордоні працюють собаки службових та мисливських порід. Найчастіше можна зустріти німецьких, бельгійських та голландських вівчарок, а також спанієлів, лабрадорів, фокстер'єрів та ягдтер‘єрів. Кінолог сам вирішує, чи може пес працювати без намордника та повідка, наголошують у ДПСУ.

Важливо Кабмін затвердив новий перелік небезпечних порід собак: хто потрапив до списку

З 2012 року сьомий прикордонний загін одним з перших в Україні отримав ліцензію на використання наркотичних речовин, вилучених з незаконного обігу, для підготовки службових собак. В окремій кімнаті стали настоювати їхні запахоносії. Трохи згодом ці "закладки" кінологи використовують у поточних та планових тренуваннях псів.

Наразі серед наркотиків у нас є амфетамін, канабіс, героїн двох видів. Серед вибухівки – тротил, гексоген, амоніт. Ми одними з перших в Україні почали працювати з первинним запахом– розповів Віктор Мархева.

На кордоні собаки працюють до восьми років, але інколи можуть і довше, якщо їхній стан здоров'я залишається задовільним. Начальник кінологічної служби штабу уточнив, що зараз для перевезення контрабандних товарів порушники використовують дрони, спеціальні "схованки" та власне тіло.

Зазвичай на кордоні працюють собаки службових та мисливських порід / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Тактика дій постійно змінюється, адже ніхто не хоче відмовлятися від збагачення. Поки у державах відрізняються ціни на товари, доти й існуватиме контрабанда– наголосив Мархева.

Наразі жодна з тварин не може замінити пса, враховуючи його психологічні та фізичні особливості. "Собака завдяки нюху виявляє те, що людина та робототехніка може навіть не побачити", – пояснив начальник служби кінологічного забезпечення.

За його словами, найчастіше через кордон намагаються провезти тютюнові вироби. Порушники в авто можуть навіть збудувати "схованки", а потім їх зашпаклювати. "Уявіть, тільки пульт дистанційного управління відкриватиме вхід до них", – й досі дивується Мархева.

Як працюють собаки на українському кордоні: відео

Чотирилапі у роботі

Інструктор-кінолог Мар'ян Рикмас працює на кордоні разом з власним псом – бельгійською вівчаркою Ітоном. У пункті пропуску "Рава-Руська" він служить вже другий рік. За його спостереженнями, суки відданіші за кобелів, однак загалом різниці немає.

Єдине – сук не застосовують під час течки, оскільки вони заважатимуть працювати кобелям– пояснив Рикмас.

У Радянському Союзі у 80-х собак обколювали наркотичними речовинами, щоб ще більше заохотити шукати заборонені речовини / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Службових собак не перегодовують, щоб вони були швидкими та активними.

Як собаки "проводять обшуки": відео

Людина, яка має надлишкову вагу, є повільною та не хоче долати перешкоди. Також у неї погіршується стан здоров'я, починаються проблеми з системою кровообігу, тиском, серцем. У собаки так само– пояснив Віктор Мархева.

Місія здійсненна: відчути запах

У Радянському Союзі у 80-х собак обколювали наркотичними речовинами, щоб ще більше заохотити шукати заборонені речовини. Ця залежність збільшувала ступінь пошукової реакції, проте за таких негуманних умов служила собака в рази менше, запевнив начальник служби кінологічного забезпечування.

Зараз кінологи застосовують для навчання собак зовсім інші методики. Серед нововведень – способи з пошуку хворих на коронавірус. Після початку COVID-пандемії у Євросоюзі навіть розробили спеціальні підходи до дресування псів.

Співробітники Держприкордонслужби України постійно обмінюються досвідом з колегами з інших країн / Фото з особистого архіву Віктора Мархева

Не відстають від західних колег й українські прикордонники. Інспектор-кінолог Віталій Бігуняк раніше працював у Державній службі з надзвичайних ситуацій, а зараз разом з німецькою вівчаркою Етною захищає кордон.

Бігуняк живе кінологією, сам розробляє та робить перешкоди для навчання собак, а також замовляє друковані посібники з кінології з США, розповів начальник служби кінологічного забезпечення. Віктор Мархева наголосив, що "кінологія – це справа, яка тримається на ініціативності".