У жовтні Верховна Рада прийняла закон, який докорінно реформує сферу юстицій. Цей документ встановлює єдині норми до Господарського, Цивільного, Адміністративного та Кримінального кодексів, що суттєво спростило б доступ громадян до судочинства.

"Але не так сталося, як гадалося. На процесі прийняття почалися процесуальні диверсії законів, підготовлених фахівцями. Почали з голосу у другому читанні відпрацьованими процедурами тулитися певні зміни", – зазначив адвокат родичів Небесної сотні Віталії Титич.

Читайте також: У Києві відкрили сквер на честь героя Небесної сотні Володимира Мельничука

Найбільш резонансними стали правки радикала Андрія Лозового. Він, зокрема, запропонував обмежити строк досудового розслідування. Якщо правоохоронці не встигають у відведений депутатами час встановити злочинця – справа закрита. Хоча точно не зрозуміло: всього 6 місяців чи 18 доведеться переховуватися злодіям та вбивцям, щоб уникнути правосуддя. За який точно строк досудового розслідування проголосували, невідомо. Всі 60 правок до надважливого законопроекту депутати, всупереч законній процедурі, просто зачитували вголос.

Проте, достеменно відомо, що ця норма унеможливлює притягнення до відповідальності, зокрема, і вбивць активістів Майдану.

Активісти вже відреагували на порушення, подавши позов до суду на голову Верховної Ради Андрія Парубія за те, що допустив розгляд надважливого законопроекту всупереч регламенту. І вимагають провести повторне голосування.

Чим закінчуються симуляції парламенту, добре знає Наталя Соколенко. Вона разом із іншими волонтерами досліджувала біографії новообраних суддів. Але конкурсна процедура, яку схвалили депутати, прописана таким чином, щоб висновками Громадської ради доброчесності цілком можна було знехтувати. У результаті, до Верховного Суду потрапили персони, яких теж є за що судити.

Суддя Інна Берник. Європейський суд з прав людини назвав її рішення грубим свавіллям. Суддя Ольга Ступа. Не може пояснити походження майна, що стало причиною для відкриття НАБУ кримінального провадження. Окрема стаття – це те, що у Верховному Суді будуть судді, які покривали суддів Майдану,
– вказала журналістка і членкиня Громадської ради доброчесності Наталя Соколенко.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков звинувачення в необ'єктивності відкидає. Каже, перевіряли зауваження щодо доброчесності суддів. Але, на відміну від волонтерів, керувалися перевіреними джерелами – висновками Агентства з питань запобігання корупції.
От тільки тиждень тому екс-керівниця департаменту НАЗК Ганна Соломатіна, заявила, що керівництво агентства сфальсифікувало протоколи перевірок суддівських декларацій.

Читайте також: День гідності та свободи: ТОП-5 фільмів про Євромайдан

Звинувачувати членів відбіркових комісій до судів різних інстанцій, на думку експертів, марна справа. Вони закон не порушують. Та й правила відбіркового конкурсу писали не вони.

Рада суддів, комітет або конкурсна комісія, вони будуть говорити і абсолютно законно, що вони будуть діяти в межах закону, який прийнято. І вони будуть праві. Але якщо ми бачимо, що протягом півтора року Верховна Рада цілеспрямовано відмовлялася від абсолютно інших адекватних і кращих ідей, то ми можемо говорити, що це була цілеспрямована політика, тобто саботаж,
– вважає експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко.

В Адміністрації Президента і Кабміні реформами у судах і правоохоронних органах офіційно задоволені. Законопроект щодо оновлення процесуального судочинства теж вважають прийнятним. І вже повідомили, що Петро Порошенко його підписав. Хоча що саме підписав, тримають у таємниці.

"Законопроект такого величезного обсягу потребуватиме випуску окремого примірника одного з офіційних видань України. До виходу цього примірника я не можу коментувати догадки чи версії, які існують", – сказав заступник міністра юстиції України Сергій Петухов.

Що вкладає у лозунг "жити по-новому" президент, батьки загиблих героїв ще не зрозуміли. Але вже очевидно, що про спокій у їхньому житті не йшлося. Про швидке завершення судової тяганини теж не йдеться. На щорічній зустрічі із генпрокурором їх у цьому вже запевнили.

Я в прокуратурі поставив питання, скільке триватиме слідство? 10, 15 або 20 років? А вони кажуть, що може буде й 30 років,
– розповів батько загиблого героя Небесної Сотні Микола Тарасюк.

Але здаватися родичі загиблих не збираються. Кажуть, якщо українці хочуть гідного життя, мають продовжувати відстоювати свої права і правду.