Російсько-американська журналістка та дослідниця теми дитинства Путіна Джулія Іоффе припускає, що рідна матір російського диктатора народила його поза шлюбом. Згодом вона вийшла заміж за грузина та переїхала в Грузію з молодим Путіним.

Дивіться також Взяття Києва, напад на Європу і смерть: яким оточення Путіна бачить кінець війни

Проте вітчим Путіна не сприймав та ставився до нього жахливо. Саме тому росіянка й передала старшого сина родичам.

Яким уроки виніс Путін з російського двору

Джулія Іоффе розповіла, як проходило раннє життя Путіна у спільному дворі в Ленінграді, який часто асоціюють із важким життям робітничого класу, де людям зазвичай доводиться виживати шляхом "вуличного розуму".

Фахівчиня пояснила, якими були уроки Путіна у дворі, як вони сформували російського диктатора, як вплинули на рішення, як в Україні, так і у світі.

Уроки такі: фізична слабкість є слабкістю. Вас за це з'їдять. Фізична сила – це все. А насильство – це єдиний спосіб, як змінити порядок заведеної соціальної ієрархії. Компроміс – для слабких людей,
– сказала дослідниця.

Вона також написала, що для Путіна це означає, мовляв, якщо я виграю, то ти програєш, а якщо ти виграєш, то я програю.

"Немає ситуації, коли ми обидва виграємо. Отже, люди із західних країн, які закликають до компромісу та переговорів з Путіним, не враховують, що він не вірить у переговори. У його баченні не може бути світу, в якому виграють і він, і Україна. Наскільки Україна виграє – настільки він і програє. І він не може цього допустити", – пояснила дослідниця.

Яким було дитинство диктатора

Джулія Іоффе розповіла, що оточення Путіна неодноразово розповідало, що:

  • його сім'я жила в жахливій комунальній квартирі,
  • його батьки були бідними, не мали освіти та були травмовані війною,
  • батьки ставились до Путіна досить холодно.

Дослідниця каже, що образ Путін – це типовий образ російської людини. У дитинстві в нього не було іграшок, і він ганявся за пацюками.

Річ у тому, що він виріс у російському "дворі", де міг проводити час, спілкуючись з іншими дітьми, з іншими хлопцями. І все це було зосереджене навколо фізичної сили, насильства та дуже суворої соціальної ієрархії. Так вони проводили час. Окрім того, він також мусив навчитися "читати" людей,
– розповіла журналістка.

За словами дослідниці, справа не стільки в іграшках і щурах, скільки в стражданнях і бідності тієї епохи та в тому, як вона навчила це покоління, що добробут не гарантований і завжди може стати гірше. Також річ у тому, що ви не знаєте, що робити з грошима, коли вони у вас є.

"Тому його палац у Геленджику (Краснодарський край) виглядає саме так... Я думаю, що люди, які виросли при грошах, зазвичай не прикрашають свої будинки таким чином", – зауважила розслідувачка.