Що може зробити держава аби допомогти українським бізнесменам пережити цей кризовий період, юристи пояснили 24 каналу.

Читайте також: Українців не штрафуватимуть за борги по кредитах у період карантину

Як наголосив директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко, загальний спад в українській та світовій економіці карантином тільки додатково "стимулюється".

За його підрахунками, без кризи та карантину у січні ВВП України вже скоротився на 0,5%. Одним з головних драйверів зростання ВВП у 2019 році була торгівля.

Саме сфера послуг і торгівля постраждають в першу чергу через введення обмежень на час карантину. Таким чином, тільки за рахунок зменшення роздрібного товарообігу, на нас очікує статистичне зменшення квартального ВВП. Зменшення виручки підприємств – це зменшення надходжень до бюджету, та реальних зарплат персоналу,
– сказав він.

Нікітченко додав, що через підвищення ризиків багато підприємств вже поставили на паузу реалізацію нових проектів, і тим більше інвестиційних проектів. "Паніка, яка провокується в тому числі і діями влади, призводить і до тиску на валютний курс. А це знову зростання ризиків, пришвидшення рівня інфляції", – зазначив він.

Читайте також Як світова криза змінить Україну та світ

Тому для всіх галузей, за виключенням сфери торгівлі та послуг, пасажирських перевезень та туроператорів (які постраждають більше ніж в середньому бізнес), основні загрози це різке зростання загальних ризиків в економіці. Отримати фінансування, запустити новий проект стає набагато складніше і дорожче.

Все, що поки зробив парламент – дозволив не платити ЄСВ два місяці, тобто – зекономив їм 2078 грн. Бізнесу необхідне суттєве зменшення податкового навантаження, особливо на фонд оплати праці. Також – це довгострокове пільгове кредитування. Активізацію програм з державно-приватного партнерства,
– сказав Нікітченко.

Як пояснила у коментарі 24 каналу адвокат Тетяна Охрімчук відстрочка зі сплати податків необхідна особливо у тих сферах які зазнають найбільших збитків (транспорт, туризм, ресторанний бізнес тощо). "Крім того, важливо розуміти як бути з можливістю застосування штрафних санкцій через прострочення виконання контрактів, оскільки за кожний день прострочки нараховується пеня", – додала вона.

Разом з тим, за її прогнозами, через обмеження пересування в Україні та світі, ми матимемо таку собі короткострокову ізоляцію від зовнішнього світу що вдарить по кишені незалежно від того, які стабілізаційні заходи вживатиме уряд.

Перелік питань, які ще потрібно вирішити, є чималим. "Досі незрозуміло, хто має нести економічний тягар і в якій пропорції: хто заплатить за простій бізнесу? На що виживати працівникам? Як платити зарплату, не отримуючи дохід?" – додав юрист-міжнародник, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "ЄПраво" Віталій Власюк.

Власне, маємо два полюси: або платити зарплату, або не платити. І якщо у випадку збереження дистанційного режиму роботи ще якось можна платити, то що робити ресторанам, розважальним закладам? Звільняти працівників? Відправляти у неоплачувану відпустку, чим перекладати тягар на людей? – сказав він.