Про дитяче сприйняття війни
Психолог зазначила, що на відміну від дорослого, у дитини уявлення про світ, добро та зло лише формується. Основний посил, який мають дорослі донести до дітей, це те, що війна не найкращий спосіб вирішення конфлікту.
За її словами, дитина не завжди може говорити про свої переживання. Про те, що дитина переживає стрес, може сказати її поведінка.
"Різка зміна поведінки говорить про стрес. Другий маркер розпізнання стресу – це коли дитина поводить себе не відповідно до свого віку. Їй простіше повернутися в той вік, коли було безпечно. Третій маркер – поява страхів, наприклад, спати самому вночі. І якщо батьки помітили цей комплекс змін в поведінці – то треба звертатись до психолога", – додала вона.
Про психологічну допомогу
Психолог розповіла, що діти-переселенці та діти, які втрати своїх батьків на війні, дуже легко йдуть на контакт. Вони чекають спільних занять, де можуть поспілкуватися з іншими дітьми. На таких виїзних зустрічах і дорослі, і діти отримують психологічну допомогу. Психологи спеціально розробляють методики саме для цих верств населення.
Основний фактор допомоги – це підтримка. Горе, яке розділяється між друзями та близькими, значно легше пережити,
– додала вона.
Експерт також розповіла, що люди, які постраждали внаслідок АТО, значно простіше і активніше йдуть на контакт, ніж люди, які втратили близьких на Майдані. Вона це пояснює тим, що після Майдану люди переживали дуже сильний шок, а зараз вони розуміють, що війна затягнулася і її кінця не видно.
Про інформаційну атаку на дітей
Вона зазначила, що головне завдання – ще в дитинстві виховати в дитини довіру до світу. А випуски новин та ролики з кривавими подробицями війни можуть порушити цілісність світу дитини. Тому вона радить обмежити доступ дітей до такої інформації.
Вони повинні знати, що йде війна, але на дитячому рівні. Деталі для них травмуючі,
– розповіла вона.