Про це повідомляє DW, посилаючись на власні джерела, оскільки уряди низки країн відмовляються надавати інформацію, вказуючи на закони про банківську таємницю.

Дані про заарештовані активи клану Януковича надійшли, зокрема, з Австрії (6 мільйонів євро), Кіпру (1,5 мільйони євро і 3 мільйони доларів) та Ліхтенштейну (27 мільйонів швейцарських франків). Латвія підтвердила замороження декількох рахунків, не назвавши обсяг коштів. У Німеччині, як повідомило міністерство економіки, жодних українських активів не заморожено.

Читайте також: Україна просить Швейцарію віддати гроші "друзів" Януковича

Ще весною про замороження активів оточення Януковича повідомили Великобританія (23 мільйони доларів) та Швейцарія (137 мільйонів євро).

На умовах анонімності один з експертів повідомив, що є низка активів "під підозрою", але до однозначного встановлення кінцевих власників ніхто не буде називати конкретні суми. Він назвав загальну суму коштів, які заморожені і можуть бути ідентифіковані як гроші клану Януковича: майже мільярд доларів США. Йдеться про активи у близько десяти країнах.

Експерти зазначають, що гроші, які відмивались виключно в межах країн ЄС, ідентифікувати значно легше, ніж ресурсів, які пройшли через такі "чорні діри", як Кайманові, Британські Віргінські чи Сейшельські острови.

Але, коли гроші навіть ідентифікують, повернути їх в Україну буде не так легко.

Читайте також: У Генпрокуратурі заявили, що поки не можуть покарати Януковича та його "Сім'ю"

"Злочином, який передує відмиванню коштів, зазвичай є корупція. Якщо країна хоче повернути виведені кошти, вона має довести корупційні злочини, які передували виведенню грошей", - наголосила британський експерт Мері Янґ.

"Коли правоохоронні органи корумповані, повернення грошей стає менш імовірним", - додала Янґ.

Щоб повернути гроші, український суд спершу має винести вироки у кримінальних справах проти Януковича і його людей. При цьому вироки щодо незаконного збагачення членів клану екс-президента мало б співпасти з обсягами заморожених в ЄС активів. Зараз обсяги коштів, які фігурують в українських кримінальних справах, наразі неспівставні із замороженими на Заході активами.

Як зазначила директорка Міжнародного центру повернення активів Ґретта Феннер поки юридично не відтворені шляхи виведення цих коштів за кордон, говорити про повернення грошей зарано.

За словами Феннер, законодавство деяких країн, зокрема, Швейцарії у деяких випадках дозволяє конфіскувати і повертати кошти у країну походження навіть у тому разі, якщо точно їхнє походження встановити не вдається. Для цього, за її словами, режим Януковича мають визнати злочинною організацією.

Читайте також: Янукович і Курченко найняли адвокатів у Лондоні, — ЗМІ

Але навіть якщо розслідування буде доведене до кінця, кожна країна сама вирішуватиме, що робити з конфіскованими грошима.

"Згідно з Палермською конвенцією ООН з протидії транснаціональній організованій злочинності, країни, що заморозили активи, самі вирішують, що далі з ними робити, керуючись національним законодавством. На цій підставі деякі країни можуть взагалі відмовитися віддавати гроші", - пояснює Мері Янґ.

Зокрема, у Кіпрському відомстві з боротьби з відмиванням коштів звернули увагу на те, що ця країна практикує утримання до половини конфіскованої суми "на компенсацію адміністративних витрат".

Ґретта Феннер називає кіпрські компенсації "шокуючими", за її словами, загальна практика з утримання - близько 0,3%.

"Імовірно, що з політичних міркувань у випадку України не стягуватимуть взагалі нічого", - припускає фахівець.

Зараз ГПУ важливо налагодити ефективну співпрацю з правоохоронними органами інших країн, у тому числі з оформленням запитів на міжнародно-правову допомогу. Такі запити вже скеровані, зокрема, до Іспанії, Італії, Австрії, Швейцарії, Великобританії, Північної Ірландії, Ліхтенштейну, Литви, Латвії, США та Кіпру.