Втім, коли документ готували, мали місце множинні спроби різних громадських організацій та ініціативних груп надмірно врегулювати виробництво та продаж тютюнових виробів у вигляді боротьби зі шкідливим впливом тютюну.
Про це сказано у звіті організації "Центр прикладних досліджень", у якому проаналізовано законодавчі ініціативи щодо регулювання виробництва, реклами та реалізації тютюнових виробів в Україні на предмет їх відповідності праву ЄС.
У дослідженні, зокрема, наводиться приклад низки законодавчих ініціатив, які були внесені народними депутатами 8 та 9 скликань з метою приведення у відповідність законодавства України та ЄС щодо протидії курінню в рамках Угоди про асоціацію. Проте більшість з таких ініціатив було відхилено або знято з розгляду через низьку якість підготовки, ряд внутрішніх суперечностей та спроби надмірного регулювання тютюнової галузі нормами, не передбаченими Директивою та Рамковою Конвенцією ВООЗ щодо боротьби проти тютюну.
Законопроєкти переважно були запропоновані громадськими організаціями, які традиційно виступають за боротьбу з курінням та посилення законодавчих обмежень щодо виробництва та реалізації тютюнових виробів. Ініційовані ними зміни передбачали суттєвіші обмеження, ніж на той момент діяли для європейських виробників, або взагалі не були передбачені вимогами Директиви 2014/40/ЄС,
– йдеться у звіті.
Автори дослідження, зокрема, наголошують на законопроєкті 2813, прийняття якого активно просувалося у медійному просторі громадськими організаціями, які підтримують посилення обмежень щодо виробництва та реалізації тютюнових виробів, зокрема Українським центром контролю над тютюном, ГО "Життя" та Коаліцією громадських організацій та ініціатив за вільну від тютюнового диму в Україну.
Документом, серед іншого, пропонувалося запровадження непередбаченої Директивою стандартизованої одиничної пачки тютюнових виробів, заборона логотипів та торгових марок, заборона видимого розміщення тютюнових виробів у пунктах продажу, чого також немає у вимогах ЄС. Згодом ці вимоги також були внесені до першого редагування законопроєкту 4358, який з'явився під тиском антитютюнових ДО.
Ряд інших ініціатив цього законопроєкту також відсутні в нормативній базі ЄС. Зокрема, у Директиві немає вимог щодо обов'язкового запровадження стандартизованих пачок, заборони логотипів, заборони продажу тютюнових виробів людям до 21 року. А самі ці заборони не є ефективними для зменшення кількості курців, йдеться у дослідженні.
Наприклад, заборона використання бренду порушує право споживачів на отримання інформації про продукт і може стати прецедентом для будь-якої іншої продукції, яку можуть визнати небезпечною, вважають автори. Ряд європейських країн від такої заборони відмовилися саме через його неефективність як метод боротьби з курінням, а разом з іншими обмеженнями сприяє контрабанді, зазначають дослідники.
Саме у цьому редагуванні, підготовленій Комітетом ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, що найбільш рамково відповідає вимогам Директиви 2014/40/ЄС, документ в результаті був прийнятий 16 грудня 2021 року, і згодом підписаний Президентом України 6 січня 2022 року. Основна частина закону № 1978-ІХ набуде чинності через 18 місяців після опублікування, окремі положення – з 1 червня 2022 року, через 6 та 24 місяці після опублікування документа,
– йдеться у звіті Центру прикладних досліджень.
Автори також зазначають, що, крім вимог, спрямованих на зниження шкідливого впливу куріння, вимоги щодо боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів, які також передбачені Директивою, зокрема щодо відстеження виробленої продукції, досі не знайшли свого відбитку в законах України.