Бажання щось збирати і накопичувати – вроджена якість людини.
Читайте також: Згадати Все. Гуртки та секції: як виглядало дитяче дозвілля
"У мої часи, здається, що діти, молодь – колекціонували всі. Якщо хтось не колекціонував, то це були одиниці. У когось є монети, у когось є пачки з-під цигарок, а в тебе нічого немає. Як, ти нічого не покажеш?" – згадує головний редактор інформаційних проектів 24 каналу Анатолій Яворський.
Збирати щось одне було немодно та й нецікаво. І перш, ніж обрати основний об’єкт колекціонування, діти проходили тернистий шлях експериментів.
Я пройшов через багато різних етапів. У мене були колекції і монет, і банкнот старовинних, і листівок. Мабуть, найдовше я збирав, справді, марки. Але були ще етикетки від сірників,
– розповів письменник Андрій Курков.
Найперші дитячі колеції – це, як правило, те, що не вартує ні копійки. Наприклад, обгортки від конфет. Фантики.
Вище за конфетні фантики котувались обгортки з-під жувальних гумок. Особливо – імпортних. Найцінніший фантик той, який ще пахне жуйкою. Далі в ієрархії – кольорові вкладиші з картинкою, фото чи навіть цілим сюжетом.
У 90-ті з’являються жуйки з наклейками. Серед хлопчиків у фаворі – герої голлівудських бойовиків та футболісти. У дівчат – персонажі серіалів та ляльки Барбі. Особливий шик – мати повну колекцію однієї серії. Таке не вдавалося майже нікому.
Що ще було у топах уподобань колекціонерів-аматорів – дивіться у програмі.