Цього року представники української інтелігенції, занепокоєні можливим ігноруванням події владою, вирішили взяти ініціативу у свої руки та створили громадський комітет. Саме його представники куруватимуть вже традиційний сценарій Дня пам’яті - організують живий ланцюг у столиці, а о 16:00 запалять свічку та вшанують пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

“Коли Президент з європейської трибуни заявив про те, що Голодомор в Україні у 32-33 році не був геноцидом, тому ми хочемо зберегти ту традицію вшанування пам’яті жертв Голодоморів. І власне, для чого і виник громадський комітет, боячись оцього мовчання влади, щоб ця традиція продовжилась і цього року”, - зазначив колишній міністр культури та туризму України Василь Вовкун.

“Хотілося би думати, що це тимчасові помилки, що люди, які радять, чи приймають ці рішення, просто заблукали у певних політичних своїх перевагах. І та влада, яка хоче мати майбутнє, вона зобов’язана прислухатися”, - вважає колишній віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник.

Прислухатися політиків закликають і прості українці. В Національному музеї “Меморіалі пам’яті” у столиці кажуть, тут завжди людно, постійно горять свічки. Чи не щодня експозицію відвідують шкільні групи з усієї України. Саме в таких місцях, певні вони, де у книгах пам’яті можна знайти знайомі прізвища, чи побачити жахіття голоду у архівних фото- та відеоматеріалах - формується адекватне сприйняття проблеми.

“Всі вчителі дуже вдячні нам, тому що це виховання майбутнього покоління. В наш складний час, коли дуже багато проблем у людей буває різних, це зберігає їх людську сутність, людську істоту як таку”, - переконаний провідний екскурсовод музею “Меморіалу пам’яті жертв голодоморів” Ярослава Ляшенко.

“Голодомор почався в 1932-1933 роках, і військові приходили до людей, забирали одяг, продукти, все, що у них було, а якщо хтось щось ховав - то їх розстрілювали”, - розповіли школярки Настя і Ілона.

“Мені моя бабуся розповідала, що свого часу, коли вона була маленька, її мама її ховала, щоб її не забрали. Тому що військові забирали навіть дітей у матерів, немовлят”, - каже школярка Настя.

Про важливість збереження національної пам’яті говорять і численні іноземні туристи, шоковані страшними втратами у часи голоду та захоплені героїзмом українців.

“Такі помилки більше не мають повторитися. Вам треба пишатися тим, що зробили ваші матері, бабусі, якими вони були і що зробило їх такими сильними жінками. Це не може відбутися знову, і ми маємо засвоїти досвід. Ваша країна дуже багата культурно, і це не може бути забуто”, - сказала турист зі США Марша Джуді.

Представники ж від влади у інтерв’ю численним ЗМІ запевняють - світові оцінки, що засуджують сталінський режим, розділяють. Але кажуть, не переводитимуть Голодомор у площину реклами, як за каденції колишнього голови держави. Проведуть і вшанування, але не такі помпезні, а офіційні заходи організовуватимуть лише, виходячи з відповідних вказівок Президента України Віктора Януковича.

“27 числа будуть державні заходи, в яких всі, кому належить, відповідно до протоколу, будуть брати участь. Визначить протокол керівництво держави, весь перелік, кому потрібно і належить в цьому брати участь”, - сказав міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.

Нагадаємо, День пам’яті жертв Голодоморів був запроваджений у листопаді 1998 року. 2006 року за ініціативою Віктора Ющенка ухвалили закон, яким передбачено кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору як геноциду.

Щоправда, вже наприкінці квітня 2010 на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі чинний Президент Янукович заявив "все ж таки, це не геноцид", та закрив відповідний розділ на президентському сайті. За півроку гарант опам’ятався і, ніби, визнав трагедію, та 15 листопада викреслив із Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка пункт про її присудження за твори, які висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років.