У каталогах можна було прочитати про особливість манери, глибокий психологізм, але практично нічого про біографію автора. Ні походження, ні дати народження і смерті, ні портрета.
Дивлячись на професійність робіт, мистецтвознавці припускають, що Пінзель походив із Чехії і вже був знайомий з роботами Мікеланджело. Але, яким чином він опинився в Галичині, причому в містечку Бучач — ніхто сказати не може. Тоді ці землі належали магнатові Потоцькому. Той він був настільки заможним, що свій кожух обшивав справжніми перлинами.
Польський магнат першим оцінив талант невідомого митця й замовив 12 скульптур для ратуші, а потім ще й вівтарі для двох костелів. І тут з'явилися перші припущення – Пінзель тут переховується. Таку манеру в Європі назвали б єрессю, а в далекій Галичині Пінзель міг творити так, як хотів.
Слава Галичиною ширилася, його то запрошували до Львова прикрасити головний собор та у маленькі села. І в момент, коли визнання мало назавжди увіковічити його ім'я – прийшло повне забуття. На майже 300 років.
Читайте також: Український художник, який попередив Сталіна про початок Другої світової
У 20-му столітті про нього чули хіба що з десяток мистецтвознавців, але й вони вважають, що Пінзель – не більш ніж вигадка. Відновити історичну справедливість взявся Директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Він приїжджав у занедбані церкви, які комуністи перетворили на складські приміщення, і серед непотребу шукав скульптури.
Часто вони були порізані на дрова, іноді залиті вапном. Старі іконостаси й скульптури, які зараз коштують мільйони доларів, перевозили на списаній у Львівській опері вантажівці.
Возницький відновив кожну знахідку і вперше показав Європі. Загалом — 62 твори. І нехай достеменно не відомо, чи Пінзель - справжнє прізвище скульптора, але з неофіційними тутулом "український Мікеланджело" ніхто не посперечається.