Досягнення і позитиви

1. Е-декларування.

Одним із самих головних успіхів українські громадяни і експерти вважають впровадження електронного декларування. З величезним скрипом та під тиском Євросоюзу влада таки запустила е-декларування. Його результати стали для українців шоком. З’ясувалося, що українські політики, чиновники і високопосадовці володіють незліченними багатствами – загалом це начебто і не новина, але конкретні цифри і прізвища таки здивували. Вілли, колекції картин, елітних годинників і навіть шуб. Найбагатшим виявився президент Петро Порошенко, який володіє 104 компаніями в Україні, Росії, Польщі, Іспанії, на Кіпрі, в Угорщині, Литві і КНР, Британських Віргінських островах (офшорна зона – 24) та у Нідерландах.

Ще більше вразив факт наявності у чиновників величезної кількості грошей різних валют у готівці. Зокрема, серед народних депутатів найбільше має "кешу" В'ячеслав Константіновський – 14,7 мільйонів доларів або 374,7 мільйонів гривень, та брати Богдан і Ярослав Дубневичі від фракції БПП, які задекларували 715 мільйонів гривень готівки.


Політики і чиновники вразили своїми статками

Хоча українці побачили, хто є хто серед політиків, поки що особливих подвижок з боку Анатикорупційного бюро щодо розслідування джерел збагачення політиків і чиновників не спостерігається. А роботи там – непочатий край. Зокрема, цікаво, звідки в прем’єра Володимира Гройсмана 1,5 мільйона доларів готівкою, якщо він більше 10 років обіймає виключно державні посади і, відповідно, повинен жити на одну зарплату?

З іншого боку, як зауважує політичний експерт Сергій Постоловський, наступним етапом з високою імовірністю буде те, що політики і чиновники будуть змушені пояснити, звідки у них такі статки.

Це дуже важливо не так для внутрішнього, як для зовнішнього ринку. Наші західні партнери будуть більш жорсткими по відношенню до української влади і вимагатимуть реформ, а не їх імітації. Якщо влада цього не зрозуміє, то немає впевненості в тому, що вона довго протримається,
– переконаний Постоловський.

2. Зміна формату коаліції і новий уряд.

2016 рік фактично розпочався політичною кризою, яка призвела до виходу з коаліції фракцій ВО "Батьківщина" і "Об’єднання "Самопоміч". Напередодні цього міністр економіки Айварас Абромавічус зі скандалом покинув свою посаду, заявивши, що на його кадрові рішення намагається тиснути близький до Порошенка народний депутат від фракції БПП Ігор Кононенко. Коаліція розпалася, а після тривалих перемовин новим прем’єром був призначений спікер парламенту Володимир Гройсман.

Згідно опитування фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", експерти вважають, що зміна формату коаліції сприяла завершенню політичної кризи, яка загрожувала проведенням дострокових парламентських виборів, що могло б дестабілізувати ситуацію і призвести до реваншу проросійських сил. Та навряд чи зміну уряду можна вважати настільки вже позитивною подією. По-перше, Гройсман, по суті, продовжив політику свого попередника Арсенія Яценюка. Комунальні тарифи підвищили, ціни продовжують зростати.


Гройсман обіцяв показати, як треба працювати

По-друге, як зазначила в коментарі сайту політичний експерт Тетяна Лупова, його політика призвела до масового закриття малого і середнього бізнесу або ж його переходу в "тінь". Ухвалений "людоцентричний" бюджет, де закладена мінімальна зарплата в 3200 гривень, не є перемогою, як це намагається показати Гройсман. Більшість його показників економічні експерти вважають нереалістичними. Зокрема, як розповів Андрій Новак, дуже занижений показник інфляції і підвищений ріст ВВП. Закладений курс гривні – 27,2 за долар, вочевидь, буде ще нижчим.

Читайте також спецпроект "24": Як виглядав би 2016 рік у соцмережах

Крім того, якщо взяти до уваги заяви депутата-втікача Олександра Онищенка, який розповів, що Адміністрація Президента розгорнула кампанію проти прем’єра Яценюка, то зміна урядів – це просто ротація чиновників на більш лояльних Порошенку.

3. Збільшення фінансування армії.

Збільшення витрат на обороноздатність країни в умовах війни на Донбасі, безумовно, є важливим рішенням. В 2017 році передбачається виділення 130 мільярдів гривень, або 5% від ВВП. Це на 13,8% більше, ніж у поточному році.


Фінансування армії збільшили

Нарешті держава почала утримувати армію. Адже перші два роки війни українська армія трималася виключно на плечах волонтерів. Тепер держава взяла цей обов'язок на себе. Крім того, позитивом стало те, що не сталося масштабного нападу на Україну, яким політики лякали українців,
– наголосила Тетяна Лупова.

4. Початок кримінального переслідування діячів режиму Януковича і чиновників-корупціонерів.

Через два роки після Революції гідності правоохоронці розпочали предметну роботу щодо екс-чиновників та корупціонерів серед нинішньої влади. Генпрокурор Юрій Луценко оголосив підозру у державній зраді колишньому президенту Януковичу. За поданням ГПУ депутатської недоторканності у зв’язку з підозрою в корупційних діяннях були позбавлені Олександр Онищенко і "опоблоківець" Вадим Новинський. Також імунітету був позбавлений суддя Дніпровського суду Києва Микола Чаус, якого НАБУ затримала при отриманні хабара.

Під вартою знаходиться колишній голова фракції Партії регіонів і організатор антиконституційного голосування за "диктаторські закони" Олександр Єфремов, якого підозрюють в фінансуванні сепаратистів у Луганській області.


Почалася боротьба з хабарниками, але основні фігуранти швидко виїхали з України. Хоча Єфремов до аеропорту не доїхав

Але перспективи розслідування цих справ і передачі до суду – досить туманні. Янукович перебуває в Росії. Його можна засудити заочно, але захист екс-президента намагається зробити його з підозрюваного свідком, про що засвідчило шоу в Святошинському суді Києва, де розглядалася справа колишніх "беркутівців".

Онищенко втік за кордон і тепер погрожує нинішній владі влаштувати новий "касетний скандал". Виїхав і Чаус. Новинський залишився в Україні, але, як вважають спостерігачі, довести його співучасть в незаконному позбавленні волі архієпископа Олександра (Драбинка), секретаря і довіреної особи нині вже покійного митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана), буде непросто. Справа може розсипатися в суді.

5. Продовження санкцій проти Росії.


Санкції проти Росії продовжили тільки на півроку

ЄС продовжив ще на півроку антиросійські санкції. США навіть розширили "чорний список" громадян РФ, яким заборонений в’їзд. Але немає гарантій, що санкції продовжать у другій половині 2017 року. В ЄС і США все більше лунають заклики пом’якшити санкції, а новообраний президент США Дональд Трамп вже заявив, що він не підтримує додаткові санкції проти Росії за хакерські атаки від час виборчої кампанії нового очільника Білого дому.

Поразки і невдачі

1. Відмова надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС.


Безвізовий режим так і не надали

Попри обіцянки і запевнення влади, що українці вже влітку 2016 року їздитимуть до Європи без віз, цього не сталося ані влітку, ані в кінці 2016. Більше того, невідомо, чи це рішення Брюссель прийме в 2017-му. Причин кілька, одна – в Україні відбувається війна, дуже повільно йдуть реформи. Плюс в 2017 році в ключових країнах ЄС – Франції і Німеччині – відбудуться вибори, які можуть змінити політичний курс цих держав. За словами Тетяни Лупової, якщо "безвіз" таки нададуть, то на таких рабських умовах, що краще б його не було.

Одна справа, коли ти їдеш з візою і точно знаєш, що тебе пропустять на кордоні. І зовсім інша – "безвіз", коли тебе можуть розвернути назад без пояснення причин. Українці просто не зовсім розуміють і думають, що "безвіз" – це держава без кордонів,
– говорить експерт.

2. Окупація Криму і Донбасу.

Бойові дії на сході продовжуються, і конфлікт, як зауважив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, набрав характеру "мерехтливого". Бойові дії то затихають, то стають більш інтенсивними. Хоча неодноразово Мінська контактна група намагалася досягти згоди про перемир’я і "режим тиші", проросійські бойовики його постійно порушували. Зовсім нещодавно, в середині грудня, в боях на Світлодарській дузі в грудні українська армія зазнала відчутних втрат, як для "холодного" конфлікту.


Війна, скоріше за все, буде тривалою

Про Крим західні партнери України воліють взагалі не говорити. США і ЄС, схоже, винесли його за дужки, а європейські політики продовжують їздити з візитами на півострів, незважаючи на можливі санкції. Кандидат у президенти Франції Марін Ле Пен заявила, що у випадку перемоги на виборах визнає Крим російським.

3. Націоналізація "Приватбанку".


"Приватбанк" більше не приватний

Перехід у державну власність одного з найбільших і системних банків України, який належав олігарху Ігорю Коломойському, – сумнівна операція. За словами Порошенка, це було зроблено, щоб врятувати фінустанову від банкрутства, яке б закінчилось економічною кризою і падінням гривні. Але тягар боргів "Приватбанку" ляже на українських платників податків. На думку Андрія Новака, банк потребує докапіталізації, як мінімум, на 116 мільярдів гривень. А це держава може виконати за допомогою великої емісії гривні і збільшення держборгу. Це означає, що показник інфляції підскочить.

4. Корупція і відсутність реформ.

Незважаючи на постійні заяви влади про те, що вона успішно бореться з корупцією, прогресу не видно. Економічна криза триває, а реформи в більшості імітуються. Зокрема, як вважає Тетяна Лупова, те, що кількість бажаючих отримати субсидію зросла, – це мінус діяльності уряду Гройсмана і для держави. Бо це показник великих проблем і злиднів України.


Економічна криза триває, гривня падає

В свою чергу Сергій Постоловський зауважує, що влада не розуміє, що проведення реформ – це її останній шанс залишитися біля управління державою.

До того ж, з виконавчої влади один за одним пішли грузинські реформатори саме через тотальну корупцію і намагання влади вплинути на дії і рішення чиновників. Екс-губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі звинуватив представників нинішньої влади в саботажі реформ і пообіцяв боротися доти, поки не позбавить Україну "корупційного бруду, що капіталізується на крові наших солдат, на жертвах Майдану, що зрадила ідею української революції".

2017 рік – рік шансів і ризиків

Наступний – 2017 рік, на погляд експертів, буде теж складним. Але він несе як можливості, так і величезні ризики. На думку Тетяни Лупової, економічна ситуація не стане кращою – курс гривні не втримають через борги "Приватбанку" і перехід малого і середнього бізнесу в "тінь".

Що стосується політичної ситуації, то політологи відкидають можливість проведення дострокових парламентських виборів. При цьому конфлікт на Донбасі продовжиться. Крім того, як вважає Сергій Постоловський, Захід разом з Росією в лютому-березні буде тиснути на українську владу щодо надання ОРДЛО особливого статусу і проведення місцевих виборів.

Потрібно залишатися на своїх позиціях. Особливий статусу ОРДЛО – це прецедент, який може викликати ефект доміно. Сьогодні особливий статус Донбасу, а завтра цього захочуть у Закарпатті, Одесі чи Чернівцях. Тут багато залежатиме від президента, його політичної волі і розуміння історичного моменту,
– підкреслює політолог.

На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, від Путіна в 2017 році можна чекати чого завгодно. Це показує досвід останніх трьох років – у діапазоні від нової війни до складної тягучої політичної гри. Причому другий варіант, на думку політолога, більше ймовірний.

"Путін чекатиме сприятливого для себе розвитку ситуації. Спочатку – появи нової адміністрації Дональда Трампа, початку переговорів з нею і спроби досягти якоїсь угоди, де Україна не буде номером один, але в цих домовленостях фігуруватиме. Але є великі сумніви щодо виконання цієї угоди, навіть, якщо вона буде. Без участі України і без згоди не тільки президента Порошенка, але і Верховної Ради, жодне рішення не може бути виконано", – зауважує Фесенко.

На думку директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, навряд чи Трамп здасть Україну Путіну. Для нашої держави прихід Дональда Трампа – швидше, шанс показати Україну, як простір можливостей.

Трамп мислить бізнесовими категоріями. На це треба звертати увагу і відповідно підходити. По-перше, Україна є, як мінімум, одним з існуючих подразників для Росії. По-друге, Україна – один з можливих ринків збуту для американського скрапленого газу,
– говорить політолог.


В України є всі можливості стати сильною

Сергій Постоловський переконаний, що Україна повинна вже зрозуміти, особливо після того, як ми побачили політику ЄС щодо "безвізу" і референдум у Нідерландах, що в сучасному світі, де сьогодні формується новий порядок, говорять лише із самодостатніми і сильними.

Поки ми самі не станемо такими – а для цього є всі можливості, ресурси і людський потенціал – і не почнемо говорити на рівних, з нами так також ніхто не говоритиме,
– переконаний політолог.

Власне, покладатися українцям треба тільки на самих себе. Історія показує, що українці – сильні і рішучі, перепони і проблеми нас не лякають і не зупиняють. Україна вистояла в дуже важкий період і, незважаючи на те, що результат не такий, як того б хотілося, необхідно зробити висновки і продовжувати розпочаті зміни.

Читайте також: 50 найкращих фотографій 2016 року від сайту "24"