Віллі Мессершмітт сконструював своє знамените дітище через сварку з імперським міністерством авіації. У 1934 році було оголошено конкурс на створення нового перспективного винищувача. Відповідальним за проект був Ерахрд Мільх — давній ворог Віллі Мессершмітта, який брав участь у конкурсі.
Розуміючи, що замовлення він навряд чи отримає, Мессершмітт розробив винищувач усупереч вимогам комісії, застосувавши найбільш передові авіаційні розробки того часу. Проект настільки сподобався комісії, що попри критику Мільха, "Ме-109" запустили у виробництво.
Читайте також: Гітлер особисто заклав перший камінь у фундамент заводу Volkswagen
Перші модифікації літака могли піднятися на висоту 8 кілометрів, розвивали швидкість у 470 кілометрів на годину та мали двигун у 640 кінських сил. Пізніші моделі в кілька разів перевищували ці показники. До прикладу, максимальна висота польоту для "Ме-109К-4" була 12,5 кілометрів, а швидкість — 720 кілометрів на 1 годину, а потужність двигуна збільшили до 2 тисяч кінських сил.
Перше бойове хрещення "Ме-109" отримав у Іспанії і після цього офіційно став на озброєння Люфтваффе. За увесь час існування Третього рейху було випущено майже 34 тисячі моделей цих винищувачів. Вартість одного "Ме-109" складала 42 тисячі рейхсмарок.
До кінця 1944 року "Мессершмітти" стали якісно програвати найновішим радянським та американським розробкам. Гвинтові двигуни не могли тягатися з реактивними, тому 109-ті дедалі більше пасли задніх. Але навіть після завершення Другої світової війни, "Ме-109" використовували у своїх збройних силах деякі країни світу. Адже надійність та високі польотні характеристики цього літака ще і досі викликають захоплення у авіаторів.